Осінні «Весілля пстругів» у високогірних річках і потоках Чивчино-Гринявських гір.

Автор: І. Зеленчук, І. Коляджин

Давні гуцули Карпатського краю створили красиві природознавчі легенди про  осінній нерест струмкових форелей, так звані «Весілля пстругів» (гуцульською говіркою струмкові форелі – «пструги»). Вони щоосені нерестяться («труться») на водних плесах високогірних річок і потоків Чивчино-Гринявських гір. Видатний дослідник Гуцульщини, Станіслав Вінценз, записав від гуцулів легенду про осінні «Весілля пстругів». Він пише, що струмкові форелі живуть самотньо. Кожна окрема форель живе в місці свого полювання, на пристойній віддалі одна від іншої. Тільки восени, під час життєдайної мандрівки на нерестилища, до витоків водних джерел, вони скупчуються у великі «весільні» групи, які нестримно набуваються, танцюють і шаленіють.

Коли приходить їхня «весільна» пора осіннього нересту, у світлі сонця, а ще частіше, при місячній повні, струмкові форелі завжди пливуть проти течії, до витоків навколишніх гірських рік, річок і потоків. Вони настирливо пробираються вгору, бистрими гірськими ріками і потоками, для усамітнених «весільних» зустрічей.

Туди захоплено пливуть стрункі риби-панянки, з привабливими голівками, оточеними перистими чуйниками. Вони приодягнуті в сріблясту луску на шовковій підкладці, мають оксамитні, золотаво-притінені станики, що облягають дрібні груди. Всі риби-панянки, набухлі від ікри, із красивими шиями, радісно тремтять у «весільному танці».

А слідом за ними, уперто пливуть численні панцерно-сріблясті риби-паничі. Вони пливуть у розміреному пориві, але в непоступливій боротьбі поміж собою. Задля осіннього нересту – великих риб’ячих «весіль» і веселих розваг, всі «пструги» продираються ще далі, до скритих, під вершинами Чивчино-Гринявських гір, таємничих сховищ підземних вод. А звідти повертаються вниз, від Паленицького водорозділу, звідки розходяться витоки (гуцульською говіркою  – «голови») чотирьох річок, на всі чотири сторони світу.

Новини

Зимовий облік фауни

З метою встановлення місць перебування диких тварин, їх територіального розміщення та чисельності  на території НПП «Верховинський», працівниками служби державної охорони  проводиться щорічний облік фонових видів тварин по першому постійному снігу. Облік здійснюється у всіх природоохоронних науково дослідних відділеннях одночасно в один день, при випаданні першого снігу. Такий метод дозволяє одержувати більш вірні дані з обліку […]

  • Охорона природи

Природознавчі описи давніх смерекових пралісів Гринявських гір.

Природно-заповідна територія Національного природного парку «Верховинський» знаходиться у високогір’ї Чивчино-Гринявських гір, в найбільш віддаленій та важкодоступній, південній частині Верховинщини. Наша установа займається охороною, відтворенням та рекреаційним використанням основних лісових природних комплексів і об’єктів на своєму терені. На більшості території Парку ростуть хвойні ліси із малою домішкою листяних дерев, основу яких становлять дерева загальновідомої ялини європейської […]

  • Науково-дослідний відділ