Осінні «Весілля пстругів» у високогірних річках і потоках Чивчино-Гринявських гір.

Автор: І. Зеленчук, І. Коляджин

Давні гуцули Карпатського краю створили красиві природознавчі легенди про  осінній нерест струмкових форелей, так звані «Весілля пстругів» (гуцульською говіркою струмкові форелі – «пструги»). Вони щоосені нерестяться («труться») на водних плесах високогірних річок і потоків Чивчино-Гринявських гір. Видатний дослідник Гуцульщини, Станіслав Вінценз, записав від гуцулів легенду про осінні «Весілля пстругів». Він пише, що струмкові форелі живуть самотньо. Кожна окрема форель живе в місці свого полювання, на пристойній віддалі одна від іншої. Тільки восени, під час життєдайної мандрівки на нерестилища, до витоків водних джерел, вони скупчуються у великі «весільні» групи, які нестримно набуваються, танцюють і шаленіють.

Коли приходить їхня «весільна» пора осіннього нересту, у світлі сонця, а ще частіше, при місячній повні, струмкові форелі завжди пливуть проти течії, до витоків навколишніх гірських рік, річок і потоків. Вони настирливо пробираються вгору, бистрими гірськими ріками і потоками, для усамітнених «весільних» зустрічей.

Туди захоплено пливуть стрункі риби-панянки, з привабливими голівками, оточеними перистими чуйниками. Вони приодягнуті в сріблясту луску на шовковій підкладці, мають оксамитні, золотаво-притінені станики, що облягають дрібні груди. Всі риби-панянки, набухлі від ікри, із красивими шиями, радісно тремтять у «весільному танці».

А слідом за ними, уперто пливуть численні панцерно-сріблясті риби-паничі. Вони пливуть у розміреному пориві, але в непоступливій боротьбі поміж собою. Задля осіннього нересту – великих риб’ячих «весіль» і веселих розваг, всі «пструги» продираються ще далі, до скритих, під вершинами Чивчино-Гринявських гір, таємничих сховищ підземних вод. А звідти повертаються вниз, від Паленицького водорозділу, звідки розходяться витоки (гуцульською говіркою  – «голови») чотирьох річок, на всі чотири сторони світу.

Новини

🔍Наукові дослідження на території Парку🏞

Наукові дослідження на території Парку 11-12 червня начальником науково-дослідного відділу Людмилою Мацап’як спільно із працівниками Прикордонного природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) здійснено науково-дослідну експедицію на територію Національного природного парку «Верховинський». Маршрут дослідників пролягав територіями Прикордонного та Перкалабського ПНДВ. Під час експедиції обстежено місця зростання рідкісних видів рослин на горі Василькова, полонинах Широка, Глистовата, Баласинів. Проведено спостереження […]

  • Науково-дослідний відділ

✅Підписано Меморандум про співпрацю між НПП «Верховинський»🇺🇦 та Природним парком «Гори Мараморощини»🇷🇴

червня року, в рамках плану роботи Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та природних ресурсів України по створенню транскордонного україно-румунськогобіосферного резервату, на території Національний природний парк “Верховинський” відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між НПП «Верховинський» і їх найближчими сусідами з Румунії — Природним парком «Гори Мараморощини», які мають понад 20 кілометрів спільної межі природоохоронних […]

  • Новини установи

✅НПП «Верховинський» долучився до благодійного проекту «Турбота про родину Героя».

НПП «Верховинський» долучився до благодійного проекту «Турбота про родину Героя». Спеціалістами відділів рекреації та еколого-освітньої роботи була проведена одноденна пізнавальна екскурсія для родин «Героїв», згідно плану по безбар’єрності. Наша екскурсія розпочалася у Еколого-освітньому візит-центрі. Тут гості ознайомилися з флорою та фауною НПП «Верховинський». Завдяки 3D окулярам всі відвідувачі побачили територію парку з висоти пташиного польоту, […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація