Осінній межень на річці Чорний Черемош.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Прекрасна гірська річка Чорний Черемош має дуже велику природо-екологічна цінність в Українських Карпатах. В басейні цієї річки живуть десятки тисяч верховинців. Вони займаються традиційним гірським господарством, основу якого становить гірське аграрне та лісове господарство. Для раціонального ведення цього господарства, всі потоки, які впадають у Чорний Черемош, також мають винятково важливе значення. Вони являються основним джерелом одержання питних вод та господарського використання поверхневих вод. Звернемо увагу, що на Гуцульщині непогано збереглося традиційно шанобливе ставлення до води, як основи всього живого на землі. Про феномен сакральності найчистішої питної води із гірських джерел Жаб’євщини, гарно написав видатний український етнограф Петро Шекерик-Доників і своєму визначному художньому творі «Дідо Иванчік».

Цієї осені ми знову спостерігаємо межень на річці Чорний Черемош. Варто згадати, що під час катастрофічної повені, 2008 року, та засухи, 2011 року, в Українських Карпатах, на терені Верховинщини виникла гостра проблема питної води. Тоді окремі високогірні господарі помітили, що їхня велика рогата худоба, коні й вівці звикли пити тільки чисту воду й не хочуть пити ніякі інші води.

Весь річковий басейн Чорного Черемоша, із житловими будинками, господарськими спорудами, городами, царинками, пасовищами, полонинами, лісами і чагарниками, являється унікальною гірською природно-рукотворною екосистемою Українських Карпат. На берегах цієї прекрасної річки живуть й господарюють жителі Верховинського району. В цій гірській екосистемі водяться також багато різних видів риб, птахів і звірів.

Гуцульський регіон Українських Карпат має найбільш густу в Україні річкову сітку. Він гідрологічно відноситься до районів значної і високої водності. Територія Верховинщини дуже насичена малими гірськими річками і потоками. Тому місцеві гуцули справедливо говорять, що саме під Чорногорою починається вода, а закінчується хліб.

Річка Чорний Черемош відноситься до типових гірських річок, що мають вузькі долини, глибокі врізи, високі тераси, вузькі заплави, вузькі русла, численні пороги і водоспади. Русло Чорного Черемоша має великий нахил ( 3 м на 1 км) і тому середня швидкість течії води у цій річці становить в середньому від 3,6 км за год. – до 5,4 км за год., Під час повеней швидкість течії Чорного Черемошу підвищується від 10,8 км за год. – до 28,8 км за год. Тому вона має велику руйнівну дію. Наведена вище, гідрометеорологічна характеристика Чорного Черемошу, взята нами із наукової монографії львівської етногеографині Марії Лаврук «Гуцули Українських Карпат».

Для ілюстрації вищесказаного, вашій увазі пропонуємо фотографії прибережної смуги верхньої течії Чорного Черемоша, зроблені 2 листопада 2022 року, у різних урочищах територіальної громади Зеленської сільської ради, Верховинського району.

 

Новини

Заборона джипінгу на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду

Звертаємось до місцевих жителів нашого району та відвідувачів території Парку. На виконання петиції від 09.09.2022 №22/163240-еп «Про врегулювання джипінгу в Україні», проведення перегонів (джипінгу), трофі-рейдів, ралі, поїздок на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду СУВОРО ЗАБОРОНЕНО! Проїзд дозволяється у наступних випадках: ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих, при виконанні службових обов’язків представниками органів державної влади, а […]

  • Новини установи
  • Охорона природи

НОВИЙ ЖИТЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ

Інвентаризація видів – це один із важливих напрямків експедиційної роботи науково-дослідного відділу. Розподіл рідкісних та зникаючих видів флори НПП «Верховинський» в якісному і кількісному відношенні станом на 2022 рік становить 65 видів рослин та 2 види грибів, що занесені до Червоної книги України, 3 види з Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 7 видів з […]

  • Науково-дослідний відділ

Частина 3. Спогади про те, як на далекій Чивчинській полонині, пані Ольга Франко та її четверо дітей, випадково зустріли ведмедицю із ведмежатами.

Після оглядання навколишніх Карпатських гір, всі мандрівники, яких вела пані Ольга Франко, почали сходити вниз із Гомула, щоб плаєм зійти до Чорного Черемоша, а потім дорогою повернутися до Буркута. По дорозі вони повернули до іншої полонинської стаї, де були пастухи. Тут, у гуцульських вівчарів, пані Ольга із дітьми, уподобала і купила собі маленького волоського песика. Спочатку […]

  • Науково-дослідний відділ