ОЗОНОВИЙ ШАР – ЦЕ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ.

Автор: Ю. Ватуйчак

Раніше, як і багато моїх друзів, я думав що питання збереження озонового шару Землі – це тема висока, далека від всіх нас і про неї не варто говорити. Пізніше, коли  влаштувався працювати в національному природному парку «Верховинський», почав глибше вивчати екологічну ситуацію і відразу стало зрозуміло важливість цієї проблеми. Отже давайте інформативно я зупинюся на понятті «Озоновий шар» Землі. Озоносфера – це шар озону в атмосфері на висоті 20-25 кілометрів. Він розміщений у верхніх шарах атмосфери (стратосфері) і захищає планету від потрапляння на її поверхню короткохвильового ультрафіолетового проміння, згубного для живих організмів.

Завдяки порівняно високій концентрації озону тут інтенсивно поглинається ультрафіолетова частина сонячної радіації. Тому озоновий шар має виняткове значення для розвитку життя на землі, перешкоджаючи проникненню на поверхню планети згубного для всього живого ультрафіолетового проміння.

Озонова дірка – локальне падіння концентрації озону в озоновому шарі землі. Пов’язано це з дією фреонів, зменшення кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків.

Це, так би мовити, сухі наукові твердження. А нам що до того, можливо спитаєте ви?

А вся справа в тому, що коли людина не звертатиме увагу чи  нехтуватиме ставленням до озонового шару – то це може призвести до повної зміни кліматичних умов та зникнення всього живого на планеті. А тепер давайте зробимо аналіз, як навіть на протязі життя одного покоління суттєво змінилися кліматичні умови у нас на Гуцульщині. Не треба звертатися до старожилів, зовсім недавно всі пам’ятають повноводний наш Черемош, як Білий так і Чорний з його притоками, а зараз в багатьох місцях, як то кажуть, можна перейти не замочивши взуття. Суттєво змінився водний баланс, особливо за останні кілька років, і багато людей вже зараз відчуває доволі гострий дефіцит води в усьому світі.

Коли екологи забили на сполох щодо руйнування озонового шару пройшло чимало часу. І ніби розроблені рекомендації щодо зменшення шкідливого впливу людської цивілізації на нього, але разом з тим розраховувати на швидке покращення цього негативного явища не приходиться. Гуцули часто використовують приказку «Кого не пече, той не відсувається». Так і в цій проблемі. Адже очевидної біди ми не бачимо, і тому всіма науково обгрунтованими даними, здобутими під час практичної дослідницької роботи, нехтуємо.

От вчені доводять надзвичайну шкідливість використання аерозольних балончиків. Напевно, коли винайшли їх, ніхто навіть не здогадувався яку шкоду озоновому шарі землі вони принесуть. А ми й досі використовуємо їх в якості освіжувачів повітря, різноманітних лаків, фарб і таке інше.

Чомусь ми ніяк не навчимося обходитися без найпоширеніших холодоагентів (фреонів), які використовуються в холодильних установках. Це, звичайно, не суто побутова проблема, а проблема державна, яка, на жаль, не вирішується.

Як не дивно, але на озоновий шар впливають і стихійні наші сміттєзвалища та спалювання сміття, особливо поліетилену. Під час цього процесу вивільняються високотоксичні діоксини, що руйнують імунну систему людини, спричиняють гормональні та онкологічні захворювання і в тому числі призводять до руйнування озонового шару.

От, приміром, нам треба щотижня хоч би 2-3 пластикових пакети. На рік їх уже вийде 100-150 штук І майже всі ми викидаємо з побутовими відходами.

А тепер вдумаймося:

–           час розкладу пластику в природному середовищі 400 років;

–           час розкладу поліетиленових мішків у водоймах – 20 років;

–           час розкладу у водоймах поліетиленової пляшки-1000 років.

Щодо скла, то:

–           час розкладу у водоймах -1000 років;

–           час розкладу в природному середовищі складає 1млн. років.

Ось чому зростає потреба роздільного збирання сміття, бо майже 90% поліетилену піддається повторній переробці та використанню. А 1 тонна вторинних полімерів економить 16 тонн сирої нафти.

А ми й досі в багатьох місцях бачимо таємно викинуте сміття, а іноді й запалене. Яка ж

наша мораль? Кому таємно підкидаємо? Ми що маємо своє окреме повітря? Світ настільки

тісний, що викинеш комусь, а втрапиш сам. Згадуються вислови наших старожилів, мудрих гуцулів, які казали, що кінця світу не буде -людство само себе знищить.

Що  ми можемо зробити для захисту озонового шару? Не нехтуймо можливостями кожного з нас. Пам’ятаймо постулат Біблії – спасися сам і біля тебе тисячі спасуться.

Не купляймо аерозольні засоби, до складу яких входять хлорфторвуглеводні, які спричиняються до руйнування озонового шару атмосфери. Вдумаймося, що кожен втрачений відсоток озону в атмосфері планети спричиняє біля 150 тисяч додаткових випадків втрати зору через захворювання на катаракту і понад 2% збільшує число ракових захворювань шкіри. Це досить страшні показники. От вам і не приземлена тема на яку необхідно звертати увагу. Нам варто все зробити, що в наших силах, для збереження озонового шару Землі. І пам’ятаймо слова Епікура,  який сказав, «якщо житимеш, пристосовуючись до природи, то ніколи не будеш убогим, а якщо до людської думки, то ніколи не будеш багатим».

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару може спричинити екологічну кризу на Землі. Саме тому поняття охорони озонового шару включає цілий комплекс різнопланових проблем. З одного боку, забруднення повітря – проблема екологічна, і полягає вона в завданні шкоди здоров’ю людей, довкіллю і створеним людиною матеріальним цінностям, що відбувається в результаті викиду в атмосферу токсичних речовин. З іншого боку проблема технічна, бо вона виникає в силу технічних факторів, а її вирішення вимагає вдосконалення технології виробництва, нових сучасних методів переробки відходів, встановлення засобів спостереження і контролю навколишнього середовища. Тому в світі існує розуміння об’єднання зусиль для охорони і збереження озонового шару.

Не хочеться закінчувати на сумній ноті, але на мою думку, в Україні також недостатнє розуміння цієї складної ситуації. В цьому плані я вважаю кроком вперед створення НПП «Верховинський», який вносить свій гідний внесок в охорону навколишнього середовища, підвищення рівня екологічної освіти і свідомості населення, і, в кінцевому результаті, посильного вкладу кожного в оздоровлення нашої матінки-природи.

Новини

Участь у засіданні приуроченому до Всесвітнього дня водно-болотних угідь

02 лютого 2023 року національний природний парк «Верховинський» взяв у форматі онлайн, організатором якого виступив Департамент природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля. Під час засідання було розглянуто питання збереження Рамсарських угідь в контексті російської агресії, обговорено проведення заходів з відновлення, збереження та моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення. Збереження водно-болотних угідь – це не тільки очищення та […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Охорона природи
  • Рекреація

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

У 1971 році в Ірані, в місті Рамсар, була підписана Конвенція з водно-болотних угідь. У світі вона відома, як Рамсарська, зважаючи на назву міста де було її прийнято. Під водно-болотними угіддями розуміють річки і озера, райони боліт, драговин, торфовищ, штучні водойми та морські акваторії глибиною до шість метрів. У цей день в різних країнах світу […]

  • Екоосвіта