Перший весняний гриб на території НПП «Верховинський»

Автор: Л. МАЦАП’ЯК

Під час фенологічних спостережень на території Перкалабського ПОНДВ виявлено вид грибів із родини зморшкові (Morchellaceae) – зморшок конічний (Morchella conica Pers.: Fr.). Місцева назва — ковпачок, сушеребок, коцюрупок.
Шапинка 2-4 см в діаметрі, видовжено-конічна або видовжено-яйцеподібна, по краю приросла до ніжки, порожниста, ззовні сітчаста, покрита правильною мережею поздовжніх і поперечних складок, що надають шапинці ребристого вигляду, з видовженими нерівномірними комірками майже прямокутної форми, коричнева, бура, темно-бура. Ніжка циліндрична, порожниста, білувато-жовтувата.
Росте з кінця квітня до кінця травня на вологому піщаному ґрунті в хвойних і мішаних лісах, на галявинах, поодинці та невеликими групами, зустрічається рідко.
Умовно їстівний гриб 4 категорії. Від зморшка їстівного (Morchella esculenta) відрізняється формою шапинки і комірок на ній.
Перші згадки про них містяться в працях давньогрецького вченого Теофраста, який жив у IV столітті до н. е. У Стародавньому Римі зморшки вважалися делікатесом, тому їх не дозволялося готувати слугам, а до столу їх подавали у вишуканому посуді.

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ