Польові дослідження на території Парку

Автор: Л. Мацап'як

20-22 червня 2022р. співробітниками науково-дослідного відділу проведено комплексну наукову експедицію на територію Парку. Спеціалістами було охоплено територію двох природоохоронних науково-дослідних відділень Перкалабського та Прикордонного ПНДВ.

Спільно з інспекторами служби держохорони проведено черговий практикум роботи в польових умовах, щодо моніторингу флори та фауни за допомогою спеціалізованої програми SMART, розробленої спеціально для роботи природоохоронних установ.

Проведено спостереження на фенологічних пунктах та феномаршрутах, пробних площах. Здійснено фотомоніторинг видів флори та фауни.

Зафіксовано масове цвітіння в урочищі Глистовата та урочищі Широка на евтрофних болотах таких червонокнижних видів  як: півників сибірських (Iris sibirica L.), пальчатокорінника Фукса (Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soó, пальчатокорінника м’ясочервоного (Dactylorhiza incarnata (L.), пальчатокорінника серценосного (Dactylorhiza cordigera (Fries) Soó.) Зафіксовано початок цвітіння одного з найрідкісніших видів світової флори східнокарпатського ендемічного виду – соссюреї порціуса (Saussurea porcii)Degen., в урочищі Глистувата найбільша популяція в Україні, що займає площу декілька десятків гектарів і налічує кілька тисяч особин.

 

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ