Правила поведінки на території НПП «Верховинський»

Автор: М. Бушватюк

Національні природні парки, заповідники та інші об’єкти природно-заповідного фонду України – це території з певним режимом та правовим статусом.
Правила відвідування та поведінки на таких територіях регламентуються Законом України “Про природно-заповідний фонд України” та положеннями самих парків, заповідників.
Національний природний парк «Верховинський» рекомендує дотримуватись наступних пунктів при відвідуванні національного природного парку та інших об’єктів природно-заповідного фонду України.
Дозволено
● Відвідувати туристичні маршрути та екологічні стежки
● Здійснювати активний відпочинок у відведених для цього місцях
● Фотографувати природу, спостерігати за тваринами
● Ставити намети, облаштовувати туристичний табір, розводити вогнище
в спеціально призначених місцях
● Збирати гриби та ягоди в дозволений період та місцях
● Знайомитись з місцевим побутом, традиціями, історією та природними
особливостями
● Відвідувати територію Парку з дозволу та в супроводі фахівців парку
Заборонено
● Сходити з еклого-пізнавальних туристичних маршрутів, еколого-освітніх стежок.
● Під час підвищеної лавинної небезпеки відвідувати територію Парку
● Пересуватись лісом та пішохідними стежками на моторизованих
транспортних засобах
● Розводити вогнище в непризначених для цього місцях
● Палити в лісі, використовувати піротехніку
● Ламати гілки та дерева, викопувати та рвати рослини, кущі
● Пошкоджувати скелі, камені, грунтовий та трав’яний покрив
● Робити написи на деревах, скелях, каменях, інфраструктурних об’єктах
(вказівники, містки, тощо)
● Смітити
● Створювати надмірний шум, турбувати тварин
● Руйнувати гнізда птахів, мурашники, нори тварин
● Брати в руки пташенят та маленьких звірів, а також забирати їх яйця
● Вбивати чи травмувати комах, молюсків, плазунів, савців та інших
тварин
● Ловити рибу а також збирати гриби, ягоди і рослини в
заповідній зоні
● Збирати та куштувати незнайомі гриби, ягоди та рослини
● Полювати
● Викопувати чи збирати археологічні, палеонтологічні та геологічні
рештки, матеріали
● Залазити на повалені дерева, пні, скелі чи камені.
На зображенні може бути: 2 людини

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ