Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

Автор: Я.Зеленчук І.Зеленчук

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.

Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні Українських Карпатах. Збережений автентичний гірський спосіб життя більшості гуцулів Верховинщини характеризується специфічними гірськими особливостями: проживанням верховинців у дерев’яних житлових будинках, розсіяних на гірських присілках, висотою: від 500 до 1500 м н. р. м.; веденням традиційного відгінного полонинського господарства; веденням традиційного гірського лісового господарства; гірським дерев’яним будівництвом і деревообробкою; високоякісними виробами гуцульських художніх ремесел і промислів.  На Верховищині найбільше збереглося старих дерев’яних житлових будинків, споруджених в гуцульському архітектурному стилі. Більшість верховинців, на великі релігійні свята та весілля, традиційно одягають автентичне гуцульське вбрання. Вони старанно зберігають і розвивають давні християнські звичаї, обряди і традиції Гуцульщини.

Таким чином, Верховинщина здавна була, і залишається й тепер, самобутнім етнокультурним центорм, не тільки Галицької, а й всієї Гуцульщини. В цьому контексті, варто згадати два мудрі вислови про давнє село Жаб’є на Гуцульщині. Видатний український дослідник Гуцульщини, отець Софрон Витвицький (1819-1879), у своїй першоджерельній книзі «Історичний нарис про Гуцулів», 1863 року, писав про давнє Жаб’є – почесну столицю Гуцульщини таке: «Без зайвого пієтету, столицею гуцулів можна назвати Жаб’є». Пізніше, 1884 року, геніальний український поет і письменник Іван Франко (1856-1916), сказав знамениті слова про гуцульське село Жаб’є, які потім стали туристичною візиткою Верховинщини: «Ось і Жаб’є – Гуцульська столиця! Нема, мовляють, села понад Жаб’є і більшого лиха шукати дарма …». А класична етнографічна монографія Володимира Шухевича «Гуцульщина» документально зафіксувала високий рівень матеріальної та духовної культури тогочасної Жаб’євської  Гуцульщини.

Новини

Перелітні птахи

Працівники відділу еколого- освітньої роботи провели захід в Білоберізькому ліцею присвячений Всесвітньому дню перелітних птахів. Наше заняття – дало змогу дітям відкритися, творчо співпрацювати, креативно мислити, отримати навики плідної роботи в команді та емоційно розвантажитися. Діти вміло відгадували загадки, почули багато цікавої і корисної інформації, яка їм знадобиться для життя в гармонії з природою. Також, […]

  • Екоосвіта

Запрошуємо вас на зустріч з природою у наш Еколого – освітній візит-центр!

В своє професійне свято педагоги Джурівського ліцею, Снятинської міської ради відвідали Еколого – освітній візит-центр. Під час екскурсії наші гості поринули у дивовижний світ Національного природного парку Верховинський. Тож запрошуємо вас на зустріч з природою у наш Еколого – освітній візит-центр!

  • Екоосвіта
  • Мандрівникам
  • Новини установи
  • Рекреація

Працівники НПП Верховинський взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Природоохоронні території України, сучасні виклики та перспективи розвитку»

Працівники НПП Верховинський взяли  участь у міжнародній науково-практичній конференції «Природоохоронні території України, сучасні виклики та перспективи розвитку», яка присвячена 40-річчю від дня створення Природного заповідника “Розточчя”. Конференція відбулась в режимі онлайн 4 жовтня 2024 р. Зокрема публікацію матеріалів підготували: Микола Прокопюк, фахівець з рекреації І категорії на тему: Сучасний стан флори та фауни природних екосистем, […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Рекреація