До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.
Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина».
На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре обдумано визначити «Сім визначних пам’яток природних ландшафтів гірських теренів селища Верховина». Друга творча ідея цілком аналогічна, нам потрібно аргументовано назвати «Сім визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини на території селища Верховина».
На нашу думку, на території селища Верховина визначними пам’ятками природних і культурних ландшафтів, можна вважати наступні сім об’єктів і територій: гора Магора; гора Безвідна; гора Грибкова; пагорб Ґлифа; потік Жаб’євський; потік Випчі; джерело мінеральної води «Верховинська».
А до визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини, які збереглися на території селища Верховина, варто віднести сім таких об’єктів: Верховинська церква Успіння Пресвятої Богородиці та Верховинська плебанія; Верховинське кладовище та історико-меморіальне місце, на якому стояв Вівтар спаленої Жаб’євської церкви Успіння Пресвятої Богородиці; Верховинська багатопрофільна лікарня; Верховинська школа мистецтв; Верховинський історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина»; Верховинська асоціація приватних музеїв Гуцульщини.
Нам вселяє добру надію на позитивний результат проведення «науково-дослідної толоки» у Верховині із спільного визначення «Семи див селища Верховини», набутий досвід із збереження природних ландшафтів Гуцульського регіону Українських Карпат, розбудови музейних закладів та підготовки і проведення культурно-масових заходів у Гуцульському регіоні України.
Завдяки злагодженої організаційної роботи досвідчених керівників державних установ та місцевого самоврядування Верховинського району, були успішно проведені визначні історико-етнографічні та культурно-мистецькі святкові дійства в Україні: «Міжнародний Гуцульський фестиваль», «Полонинське літо», «Гуцульська Коляда», «Конкурс автентичної гуцульської музики ім. Василя Грималюка (Могура)», «Конкурс автентичної гуцульської співанки ім. Марії Кречунєк (Чукутихи)», «Конкурс автентичних гуцульських данців ім. Ярослава Чуперчука (Весельчака)», «Конкурс автентичної гуцульської убирі ім. Євдокії Храпчук і Василя Сорича» та багато інших.
Ми переконані, що наша спільна робота необхідна для збереження і розвитку природно-ландшафтних та історико-культурних цінностей гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.
