«Привабливість території НПП «Верховинський»

Автор: М. Бушватюк

Національний природний парк «Верховинський», що розташований у Чивчино-Гринявських горах Верховинського району, має свої туристичні принади. Серед них, 8 еколого-пізнавальних туристичних маршрутів: «Перкалаба – Пробійнівка», «Чемірне», «Скала Баби», «Від джерела «Сірководневе» до джерела «Буркут»», «Монастирський», «Кляуза Лустун», «Цісаревича Рудольфа», «Стежками Лесі Українки».          Маршрути і стежки у Парку промарковані, в особливо цікавих місцях встановлені інформаційні стенди, з яких можна дізнатися детальніше про куточок природи, до якого ви навідались. На протяжних маршрутах облаштовані місця відпочинку. А для бажаючих повного єднання з природою облаштовані майданчики  для розташування наметів та розведення вогню.

Привабливість  рекреаційно-туристичного потенціалу парку велика, всіх цікавинок і не перелічити. Найбільш цікавими локаціями на території Парку є:

мінеральне джерело «Буркут» в урочищі Штефулець, сірководневе джерело  в урочищах Прелучний та Мокрин, геологічна пам’ятка природи «Скала Баби» розташована на горі Команова на висоті 1731метрів над рівнем моря. Саме звідси  бере початок перлина нашого краю річка Чорний Черемош. Гідрологічні споруди: (кляуза) шлюз Кронцпринца Рудольфа в урочищі Прелучний та кляуза Балтагора.

Комплексна пам’ятка природи Каменець, площа 1.0 га, знаходиться на висоті 1420 метрів над рівнем моря, надзвичайно цікава для відвідувачів флористичним та фауністичним різноманіттям.

Є ще одна особливість території на жаль невідома туристичному загалу. Адже саме тут, високо в горах, збереглись величезні площі незайманих  високогірних пралісів і старовікових лісів. Праліси, які не лише несуть у собі пам’ять віків, але й досі служать надійними оберегами гір і долин.

Про найцікавіші рекреаційні місця Парку туристам завжди розкажуть у візит-центрі, а на природно заповідній території вас ознайомлять з  красою і величчю Чивчино-Гринявських гір інспектори ПНДВ.

 

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ