Національний природний парк «Верховинський», одна з небагатьох території в Україні, де сьогодні ще можна зустріти рись у дикій природі.
Відповідно до «Плану дій щодо збереження рисі євразійської (Lynx lynx L.) в Україні», який затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Національний природний парк «Верховинський» веде моніторингові роботи даного виду у тісній співпраці з WWW Україна. Ознайомитися з деталями проекту можна за посилання на сайті https://wwf.ua/our-work/wildlife/lynx-lynx/.
Найзагадковіший та найпотаємніший хижак Карпат – рись євразійська, у даний час, являється пріоритетним видом для збереження, так як ще до недавнього часу являвся чи не найгіршим уявним «шкідником» для мисливського господарства, та зазнав значного антропогенного пресу – знищення. Так як в раціоні цієї «кицьки», присутні: козулі, зайці, птахи, гризуни, іноді олені та кабани.
ЇЇ перевага між іншими хижаками це гострий зір, особливо у нічний час, і хороший слух. Саме це допомагає їй вести нічний спосіб життя, полювати у сутінках та добре відчувати здобич чи небезпеку на відстані. Завдяки міцним кігтям і сильним лапам, особливо заднім, рись вправно стрибає по скелях і лазить по деревах. Цю кішку одразу можна впізнати по короткому хвосту і китицях на вухах, які роблять її слух ще кращим.
Хоч рись і любить своє усамітнене та потаємне життя, вона все одно цікавиться людьми, але ніколи не нападає на людину. А от овечка чи коза на гірській полонині можуть стати її здобиччю. Свою здобич вона вистежує і атакує з засідок. А от сама рись стала здобиччю для людини. Її сіро-руде плямисте хутро цінувалося і як трофей, і як предмет розкоші. Як наслідок, тепер вишукана кішечка занесена до ряду міжнародних охоронних списків, зокрема з 1994 року до Червоної книги України зі статусом “рідкісний вид”. Вона охороняється Червоним списком МСОП, CITES та Бернською конвенцією.
