Семінар на тему: «Наближене до природи лісівництво, як шлях до відновлення та адаптації до зміни клімату лісів України»

Автор: І. Коляджин

Нещодавно відбувся онлайн-семінар на тему: «Наближене до природи лісівництво, як шлях до відновлення та адаптації до зміни клімату лісів України». В заході взяли участь співробітники департаментів екології та природних ресурсів ОДА, обласних управлінь ЛМГ, національних природних парків, заповідників, галузевих університетів і інститутів, представники інших природоохоронних організацій, а також аспіранти та науковці.

Семінар відкрила  Олеся Петрович, менеджер з природоохоронної роботи, WWF-Україна та привітала учасників.

Ганна Лобченко, менеджер напряму «Ліси» WWF-Україна виступила з презентацією на тему: «Наближене до природи лісівництво у Лісовій стратегії ЄС на 2030 рік».

Галина Левіна, юристка ГО «ЕкоПраво-Київ», к.ю.н., експертка WWF-Україна виступила з доповіддю: «Законодавчі виклики впровадження наближеного до природи лісівництва у Порядок денний реформ України», що супроводжувалася мультимедійними слайдами. Особлива увага акцентувалася збереженню природних лісів на законодавчому рівні.

Микола Чернявський, доцент кафедри екології Національного лісотехнічного університету України, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, експерт WWF-Україна виступив з мультимедійною презентацією на тему: «Наближене до природи лісівництво для лісів України». В доповіді він розкрив суть, продуктивність лісів та перспективи ведення наближеного до природи лісівництва в лісах України.

В обговоренні також брали участь спеціалісти від НПП «Верховинський». Матеріали семінару будуть використані для  подальшої  розробки рекомендацій щодо механізмів впровадження наближеного до природи лісівництва у законодавство.

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ