У ЛЬВОВІ ВІДБУЛОСЯ XXXIII ЗАСІДАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ОРНІТОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА

Автор: Іван Коляджин

Микола Матвєєв, орнітолог, доцент кафедри біології Кам’янець-Подільського національного університету, кандидат біологічних наук, колишній голова товариства (до 2023 р.) ознайомив учасників із програмою та відкрив засідання Західноукраїнського орнітологічного товариства (ЗУОТ), що паралельно транслювалося і в режимі онлайн.

З доповідями виступили: Вадим Жуленко – «Війна і птахи», Микола Матвєєв – «Попередня інформація про орнітофауну безлісих товтр Кам’янеччини», Віктор Пархоменко – «Птахи урочища Нескучне (м. Тростянець, Сумська область) на основі досліджень 2006-2008 рр.», Михайло Франчук – «Моніторинг підорлика великого в Рівненському природному заповіднику», Оксана Станкевич-Волосянчук – «Кормова поведінка дятла білоспинного», Михайло Химин – «Водно-болотні угіддя заплави річки Прип’ять та Стохід», Олена Ярис – «Дослідження птахів штучних гніздівель на території північного сходу України».

Загалом, в засіданні взяло участь 54 учасника (25 – очно та 29 онлайн). Від НПП «Верховинський» в обговоренні взяв участь провідний науковий співробітник, член Західноукраїнського орнітологічного товариства Іван Коляджин.

Андрій Бокотей, діючий голова товариства (з 2023 року), старший науковий співробітник, завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України, кандидат біологічних наук, окреслив основні шляхи діяльності організації, де основну увагу звернув на проведення  орнітологічних досліджень рідкісних видів птахів в майбутньому, подальшої діяльності бібліотеки та випуск періодичного журналу товариства.

По матеріалах засідання буде видано черговий випуск журналу ЗУОТ «Troglodytes».

Напрацьовані рекомендації, під час засідання орнітологів, по можливості будуть впроваджуватися у подальшій науково-практичній діяльності Національного природного парку «Верховинський».

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ