20 жовтня 2022 р. працівники науково-дослідного відділу взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 20-й річниці НПП «ГУЦУЛЬЩИНА» на тему «АСПЕКТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ПРИРОДООХОРОННОГО МЕНЕДЖМЕНТУ».
Організатори конференції – МІНІСТЕРСТВО ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ, НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «ГУЦУЛЬЩИНА», ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І. ФРАНКА, НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ, ЛІСІВНИЧА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ.
У роботі конференції прийняли участь 86 учасників із України та США.
Основна мета міжнародної науково-практичної конференції – пошук вирішення проблем, пов’язаних з функціонуванням природоохоронних територій в сучасних умовах, оцінка екологічних та економічних наслідків війни на природоохоронних територіях та розробка механізмів їх ліквідації і компенсації а також визначення ролі природно-заповідних об’єктів у збалансованому розвитку територіальних громад, екоосвітня та рекреаційна діяльність в умовах сьогодення та вивчення, охорона та шляхи збереження флористичного, мікологічного і фауністичного різноманіття, географічні дослідження та ГІС-технології, дослідження та охорона об’єктів історико-археолого-культурної спадщини Карпат.
За результатами представлених доповідей була прийнята резолюція.
З огляду на окупацію частини заповідних територій України, нанесення непоправної шкоди довкіллю та природній спадщині України, варто загострити увагу міжнародної спільноти на необхідності прийняття відповідних норм міжнародного права державами (сторонами міжнародних природоохоронних конвенцій, програм, планів дій, які приймаються структурами, приналежними до Організації об’єднаних націй), опрацювання і втілення механізмів впливів до сторін-агресорів та ворогуючих сторін аж до заборони розміщення військ і ведення бойових дій на заповідних територіях національного і міжнародного значення. Це стало б одним із визначальних кроків формування культури людини XXI століття.
Об’єднувати ресурси та науковий потенціал заповідників, національних природних парків та інших наукових установ України для розвитку наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, спрямованої на збереження природно-заповідного фонду України з метою подальшої інтеграції в дослідницький науковий простір Європейського Союзу, координація зусиль природоохоронних установ та української влади на благо збереження екологічних цінностей, забезпечення сталого менеджменту та розвитку співпраці щодо збереження та поліпшення стану навколишнього природного середовища для народів Європи, заради матеріального та духовного добробуту сучасних та прийдешніх поколінь рівня Європейського диплому.
Розробляти, коригувати та ділитися результатами впровадження планів дій щодо збереження рідкісних видів флори, фауни, грибів, оселищ та абіотичних комплексів, в тому числі об’єктів історико-археолого-культурної спадщини Карпат, із подальшим внесенням, на основі отриманих результатів, обґрунтованих змін до чинного законодавства державного і місцевого рівнів.
Застосовувати ГІС в природоохоронній сфері як необхідний інструмент для ефективної та результативної роботи природно-заповідних об’єктів та впроваджувати SMART-технологію як новий етап досліджень за допомогою геоінформаційних систем.
Екологічна освіта є невід’ємною складовою ефективного впровадження природоохоронного менеджменту серед дошкільних, шкільних, позашкільних закладів освіти, природоохоронних і не тільки установ, органів влади та місцевого самоврядування. Тому важливо й надалі поглиблювати еколого-просвітницьку співпрацю із усіма верствами населення та юридичними особами, враховуючи та адаптуючись під сучасні реалії.
Розвиток рекреаційної діяльності в умовах сьогодення має чимало викликів, зумовлених, в першу чергу, питаннями безпеки, розвитком нових туристичних ніш, координацією послуг, що пропонуються природоохоронними установами та громадами, дотичними територіально до установ ПЗФ, а тому вимагає ефективних управлінських рішень заради розвитку безпечного і якісного туризму.
Розвивати співпрацю ПЗФ із громадами та сталим бізнесом задля збереження природних ресурсів, розвитку рекреаційної інфраструктури та екотуризму, формування екологічної культури суспільства, наукової діяльності, а також залучення коштів, реалізації міжнародних і вітчизняних проєктів, грантів та програм.
