В УЖГОРОДІ ВІДБУВСЯ СЕМІНАР «МЕРТВА ДЕРЕВИНА – ЖИВІ ЛІСИ»

Відкриття семінару

В рамках проекту «Поводження з мертвою деревиною для стійких лісів у румунсько-українському прикордонному регіоні» (RESFOR) в Ужгороді відбувся науково-практичний семінар. Проект впроваджується WWF-Румунія у партнерстві з Сучавським університетом, ГО «Екосфера» та Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва (УкрНДІгірліс).

Роман Волосянчук, кандидат біологічних наук, експерт ГО «Екосфера» презентував учасникам семінару GAP-аналіз управління мертвою деревиною та розроблені рекомендації з удосконалення відповідних практик. (GAP-аналіз – це метод аналізу первинної інформації, що вивчає стратегічне розходження між бажаним і реальним). Зокрема, в експлуатаційних лісах державних лісогосподарських підприємств пропонують залишати після рубки стоячу та лежачу мертву деревину в обсязі 5% від загального запасу деревостану для підтримання біорізноманіття. Вперше для транскордонного регіону України та Румунії представлено концепцію «островів старіння» у лісах.

Під час семінару

Іванна Василишин, молодший науковий співробітник лабораторії лісознавства та лісівництва УкрНДІгірліс представила результати наукових досліджень в рамках проекту RESFOR.

Катерина Станкевич-Коваль виконавчий директор ГО «Екосфера», експерт з питань еко-освіти та Оксана Станкевич-Волосянчук експертка-екологиня ГО «Екосфера», кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології Ужгородського Національного університету, представили доповідь, що супроводжувалася мультимедійними слайдами на тему: «Мертва деревина в освітніх програмах», запроваджену в Ужгородському Національному університеті для студентів біологічного факультету.

Катерина Станкевич-Коваль – виконавчий директор ГО «Екосфера» підводить підсумки семінару перед учасниками та журналістами

Період розкладу відмерлих дерев, залежно від клімату і виду дерева, може сягати десятки років. За цей час відбуваються різні процеси, проходять життєві цикли багатьох організмів, передусім мікроорганізмів, грибів і безхребетних тварин. Належне управління мертвою деревиною вносить важливий внесок у стале управління лісами й, безумовно, сприяє пом’якшенню деяких наслідків зміни клімату. Збереження мертвої деревини це – відносно нова концепція в лісовому господарстві Румунії та України.

В обговоренні семінару взяли участь члени міжнародної мережі експертів та інші зацікавлені сторони, переважно спеціалісти, науковці та екологи: Ужгородського Національного університету, Українського інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака, екоінспекцій, заповідників, національних природних парків, лісогосподарських підприємств Карпатського регіону.

Від Національного природного парку «Верховинський» в обговоренні взяв участь природоохоронник Іван Коляджин та коротко доповів для спеціалістів, а також для журналістів регіонального телеканалу Tv21 Унгвар, про важливість мертвої деревини для збереження біорізноманіття на території НПП «Верховинський».

Журналісти телевізійного каналу Tv21 Унгвар зняли сюжет про семінар. Переглянути відеоролик в інтернеті можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Hvr2Gn5oV3w

Проведення наукових досліджень допоможе популяризувати серед громадськості тему збереження мертвої деревини у лісах, важливої її ролі у природному відновленні та збереженні біорізноманіття, а також зберегти здорові лісові екосистеми та усю повноту екосистемних послуг, яку вони надають.

Знання здобуті на семінарі будуть використані у подальшій науково-практичній діяльності НПП «Верховинський».

Іван Коляджин

Природоохоронник Чивчинського ПНДВ НПП «Верховинський»

Аспірант Національного лісотехнічного університету України

Новини

Участь у засіданні приуроченому до Всесвітнього дня водно-болотних угідь

02 лютого 2023 року національний природний парк «Верховинський» взяв у форматі онлайн, організатором якого виступив Департамент природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля. Під час засідання було розглянуто питання збереження Рамсарських угідь в контексті російської агресії, обговорено проведення заходів з відновлення, збереження та моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення. Збереження водно-болотних угідь – це не тільки очищення та […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Охорона природи
  • Рекреація

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

У 1971 році в Ірані, в місті Рамсар, була підписана Конвенція з водно-болотних угідь. У світі вона відома, як Рамсарська, зважаючи на назву міста де було її прийнято. Під водно-болотними угіддями розуміють річки і озера, райони боліт, драговин, торфовищ, штучні водойми та морські акваторії глибиною до шість метрів. У цей день в різних країнах світу […]

  • Екоосвіта