Візит польсько-української делегації до НПП «Верховинський»

 

З 6 по 14 жовтня в рамках реалізації міжнародного проекту «Пізнання природничого багатства Карпат з гуцульським конем» Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020. проводилися активності  в рамках навчального візиту на тему «Відновлення гуцульського коня в природному середовищі існування, як можливість зберегти природу та розвинути екологічно-чистий кінний туризм».

Учасники мали можливість ознайомитися з природніми багатствами карпатського регіону. Побували  на території національного природного парку «Верховинський» та піднялися на найвищу вершину Гринявських гір «Баба Лудова» 1585м. Під час подорожі, учасники делегації помилуватися  унікальним флористичним різноманіттям, що зростає  на території Парку та побачити представників тваринного світу.

Цікавою була подорож до сакрального місця Карпат – гори Писаний камінь, що є  геологічною пам’яткою природи місцевого значення. На скелях якого, збереглися одні з найдавніших в регіоні схематичні наскельні рисунки коня.        Оскільки гуцульський кінь є невідємною частиною проекту, учасники мали змогу покататися вверхи на конях гуцульської аборигенної породи.

В рамках навчального візиту побували в сусідніх національних парках: «Карпатський» та «Гуцульщина», в яких ознайомитися з цікавими локаціями.

Під-час відвідин м. Косів, взяли участь у майстер-класі з виготовлення Косівської кераміки, яка занесена до репрезентативного списку спадщини Юнеско.

У м. Яремче побачили вольєрне господарство, реабілітаційний центр для диких тварин та побували в унікальному парку-музею «Карпати в мініатюрі», який детально відображає архітектурні пам’ятки та об’єкти культурного надбання Українських Карпат.

Традиційним заняттям на Гуцульщині є виготовлення сирів, що сприяє розвитку гастрономічного туризму. Унікальним автентичним місцем де можна скуштувати гуцульські молочні продукти: сир, бринзу, вурду – є Хата-гражда, споруджена у 1925 році, яку відвідали учасники делегації. Для порівняння також побували у сучасній сироварні «Далекі гори», що в с. Снідавка.

 

Для різноманіття та загального ознайомлення польсько-українська делегація відвідала еколого-освітній візит-центр НПП «Верховинський».

Очолював делегацію з польської сторони – пан Владислав Брейта, багаторічний керівник науково-дослідної станції в Одрехові,  голова товариства конярів Польщі, яке налічує більше 300 тисяч коней.

 

 

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ