Водно-болотні угіддя

Автор: Молодший науковий співробітник А.Зітенюк

Кожна окрема екосистема є досконалою та унікальною частиною єдиного «живого організму» нашої планети. Тому порушення чи деградація однієї із них тягне за собою ряд негативних ланцюгових реакцій. Отож, однією із основних завдань всіх природоохоронних галузей є виявлення особливо цінних для збереження екосистем та не допущення їх деградації.

Для збереження особливо «вразливих» екосистем, чи окремо, представників тваринного та рослинного світу,  наукова спільнота запровадила цілий ряд міжнародних конвенцій, в яких передбачено механізм збереження та режим охорони. Одна із таких Рамсарська конвенція або Конвенція з водно-болотних угідь, яка є міжнародною угодою підписаною 2 лютого 1971 року у м.Рамсар, що в Ірані, на південному узбережжі Каспійського моря. Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Її офіційна повна назва – “Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів”, відображає початкову мету угоди – зберегти водно-болотні угіддя, як середовища для водоплавних птахів. Поступово мету Конвенції було розширено і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження и збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини.

Відповідно до Рамсарської конвенції, стороною якої є Україна, під водно-болотними угіддями розуміють “райони маршів, боліт, драговин, торфовищ чи водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких під час відпливу не перевищує 6 метрів”.

Водно-болотні угіддя мають велике природне, економічне та соціокультурне значення. Кожна держава, яка є учасником Рамсарської конвенції,  має визначити на своїй території найбільш цінні водно-болотні угіддя та подати їх перелік і описи на затвердження до Секретаріату конвенції. На офіційному сайті Міндовкілля за посиланням http://pzf.menr.gov.ua/ можна переглянути водно-болотні угіддя України, які вже включені в перелік водно-болотних угідь міжнародного значення офіційно визнані Рамсарською конвенцією.

2 лютого 2022 року представники НПП «Верховинський» взяли онлайн участь у засіданні Координаційної Рамсарської Ради присвяченій питанням імплементації Рамсарської конвенції, збереження та відновлення водно-болотних угідь та їх використання у якості природоорієнтованих рішень.

Зокрема, як один із позитивних прикладів запровадження природоорієнтованих рішень, було представлено відновленням проточності на річці Чорний Черемош та стр. Лостун завдяки усуненні гідротехнічних споруд кляуз-гатей, які мали місце на території НПП «Верховинський». Окрім порушення гідрологічного режиму річки був порушений і природний цикл іхтіофауни, а саме являлося нездоланною перешкодою у період нересту форелі струмкової (Salmo trutta), та багато інших представників гірської водної екосистеми.

Хочеться нагадати, що Всесвітній фонд природи (WWF) Україна разом із НПП «Верховинський» впровадили проект, який став прем’єрою програми WWF «Вільні річки України, LET IT FLOW» – звільнення від штучної перешкоди кляузи струмка Лостунець у басейні Чорного Черемошу та кляузи Балтагора на р. Чорний Черемош, що були розташовані на території Парку. Детальніше ознайомитися можна на сайті за посиланням: https://wwf.ua/our-work/freshwater/free-river/.

Горді тим, що зуміли впровадити заходи на відновлення природної екосистеми басейну річки Чорний Черемош – головної водної артерії нашої природоохоронної території. Наразі і надалі працюємо над дотриманням міжнародного екологічного права та запровадженням заходів із збереження та відтворення природних екосистем затвердженим міжнародним науковим товариством

Новини

“Готуємо юних туристів у похід”

Працівниками відділу рекреації та еко-освіти проведено тематичний захід тему : “Готуємо юних туристів у похід”. Мета заходу: -пояснити значення туризму для фізичного і розумового розвитку, зміцнення здоров’я; -навчити складати рюкзак, укомплектовувати похідну аптечку, встановлювати намет; -заохочувати дітей до занять у секції з туризму; виховувати почуття дружби, колективізму, бажання допомогти товаришу під час походу, прищеплювати любов […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація

Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір. Частина ІХ. Художній образ Верховинсього регіону Українських Карпат в трьох літературних творах Івана Франка.

Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір. «Івана Франка вважають не тільки видатним письменником, політиком та науковцем, а й батьком-засновником українського туризму. Він сам був завзятим мандрівником, прихильником «зеленого», гірського туризму, учасником і організатором цілої низки групових мандрівок та етнографічних і краєзнавчих експедицій в Галичині. Географія його подорожей охоплює не […]

  • Науково-дослідний відділ

Участь у вебінарі “Інклюзивні туристичні стежки в НПП України: доступність, реабілітація, екологія.”

Працівники НПП «Верховинський» взяли участь у вебінарі «Інклюзивні туристичні стежки в НПП України: доступність, реабілітація, екологія.» Під час вебінару говорили про: -Законодавство, зокрема, про Конвенцію ООН про права осіб із інвалідністю, Закон України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”; -національну стратегію та Національний план дій. Обговоримо висновок щодо стану доступності; -хто є […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація