ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ В 2022 РОЦІ.

Автор: Провідний інженер з охорони праці Соколовська Л.І.

Значущість результатів будь-якої діяльності не може бути вище цінності здоров’я та життя працівника.

Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці.

Новий девіз Всесвітнього дня безпеки та здоров’я на роботі — 2022: «Формуємо разом позитивну культуру безпеки та здоров’я» 

Першим базовим поняттям у роботі є «культура безпеки», що складається із дефініцій «культура» і «безпека». Зазначимо, що «культура» – це загальне й універсальне поняття, що має надзвичайно великий обсяг. За визначенням ЮНЕСКО, у самому широкому сенсі культура може сьогодні розглядатися як множинність духовних, матеріальних, інтелектуальних і емоційних рис, що характеризують суспільство або соціальну групу.

Визначаючи поняття «безпека», ми погоджуємося з тим, що це стан повного фізичного, соціального і духовного благополуччя, що визначається внутрішніми (спадковість, фізичне і психічне здоров’я) та зовнішніми (навколишнє природне, антропогенне, техногенне, соціальне середовище) чинниками.

Таким чином, узагальнимо вище наведене: культура безпеки – це система поглядів, переконань та цінностей людини (фахівця), що визначають її ставлення до безпеки (особистої, виробничої, організаційної тощо) і впливають на виробничі відносини, поведінку та професійну діяльність, а також сукупність певних характеристик, особливостей, способів та результатів поведінки людини (фахівця).

Новини

Розпочато фахове навчання

З метою підвищення ефективності роботи та рівня знань працівників природо-охоронних науково-дослідних відділень розпочато фахове навчання відповідно до затвердженої програми. Теоретичні навчання розпочато по вивченню протипожежної безпеки в лісах України, охорони праці, еколого-просвітницької та рекреаційної діяльності на території природно-заповідного фонду

  • Без категорії

Частина ІІ. Дерев’яна хата-ґражда Танасія Уршеджука, як практичний зразок гуцульської етноекологічної садиби для раціонального проживання, побуту та ведення гірського господарства.

Далі Станіслав Вінценз наводить цікавий опис однієї зустрічі та гостювання Фоки Максимюка (Шумеєвого) у хаті-ґражді Танасенька в Жабю-Їльцях. На весняне свято Ївдокії, пан-господарь Фока із Їсенова Горішнього, повернув у гості до свого побратима Танасія Уршеги, що жив поблизу церква у Їльцях. Тут варто додати, що особисто Танасій знав ще із хлопця батька Фоки – Миколу […]

  • Науково-дослідний відділ