ВИДАНО ЧЕРГОВИЙ ТОМ ЛІТОПИСУ ПРИРОДИ НПП «ВЕРХОВИНСЬКИЙ»

Автор: І. Коляджин

 

Згідно Положення про Національний природний парк  (НПП) «Верховинський», вся діяльність установи спрямована на збереження природних комплексів і об’єктів та дослідження природних процесів. Для проведення детальних досліджень на території Парку залучаються вузькоспеціалізовані фахівці, співробітники науково-дослідних установ, доктори та кандидати наук, аспіранти з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Національного лісотехнічного університету України, Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України та інших. Фенологічні спостереження проводяться безпосередньо працівниками науково-дослідного відділу та службою державної охорони в основному на фенологічних маршрутах та фенологічних пунктах; гідрологічні – на гідропостах; метеорологічні – на метеопостах, а дані заносять у мобільні додатки, такі як SMART та Cluey.

Спеціалісти науково-дослідного відділу НПП «Верховинський» опрацьовують та узагальнюють дані первинних спостережень і експедиційних наукових досліджень проведених на його території. На їх основі, на початку року, видається книга «Літопис природи» за попередній рік, в якій сконцентровані основні результати спостережень за природними процесами і явищами.

У 2024 році видано дванадцятий том основного звітного документу про наукову роботу – Літопис природи Національного природного парку «Верховинський» за 2023 рік. Він складається з 11 розділів на 626 сторінках. В тексті вміщено 163 таблиці, 22 картосхеми та 140 ілюстрацій.

У книгах «Літопис природи» вміщені: інформація про стан екосистем, їх компонентів та узагальнені дані первинних спостережень, в зборі яких були задіяні інспектори природно-заповідного фонду Буркутського, Чивчинського, Прикордонного, Перкалабського та Добринського природоохоронних науково-дослідних відділень, а також працівники науково-дослідного відділу Парку.

Матеріали, опубліковані у науково-дослідній роботі, можуть бути використані науковцями для аналізу та виявлення взаємозв’язків у живій та неживій природі, здійснення наукових досліджень, написання дисертацій та наукових робіт, що пов’язані з територією Національного природного парку «Верховинський» та Чивчино-Гринявських гір в Українських Карпатах.

 

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ