ВИЙШОВ У СВІТ «АТЛАС ГНІЗДОВИХ ПТАХІВ УКРАЇНИ»

Автор: Іван Коляджин

В Україні нещодавно вийшло видання «Атлас гніздових птахів України».  Книга містить дані про поширення 275 видів птахів, гніздування яких зареєстровано в Україні у період з 2013 по 2020 роки. Дослідження гніздових популяцій птахів України проведені в рамках міжнародного проєкту European Bird Census Council та були включені у видання «Другий Атлас гніздових птахів Європи» (2021 р.).

Це видання Атласу містить картосхеми поширення для кожного виду птахів із зазначенням категорії гніздування й чисельності в Україні. На сторінках вітчизняної книги види птахів проілюстровані авторськими графічними малюнками Миколи Весельського, фахового орнітолога та художника-анімаліста. Загалом у редакційній роботі над Атласом взяло участь більше 20 провідних орнітологів України. Та це лише частина великої команди професіоналів, волонтерів, аматорів-птахоспостерігачів, які провели великі дослідження, що тривали декілька років.

Українське видання Атласу присвячене одному з найважливіших орнітологів України – Ігорю Мироновичу Горбаню. Він був національним координатором першого і другого Атласу гніздових птахів Європи.

«Атлас гніздових птахів України» було підтримано приватними пожертвами членів Чеського товариства орнітології (партнер BirdLife в Чехії) та Швейцарським орнітологічним інститутом.

Від НПП «Верховинський» дані для Атласу гніздових птахів України подали: молодший науковий співробітник Алла Зітенюк та Іван Коляджин.

Видання буде корисне зоологам, екологам, фахівцям у сфері охорони природи, студентам природничих факультетів, бьордвотчерам та всім, хто цікавиться птахами.

Бажаючі мають можливість придбати видання, звернувшись до Українського товариства охорони птахів.

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ