Засідання робочої групи присвяченій природоорієнтованим рішенням у лісовому господарстві

Автор: І. Коляджин

Відбулося засідання робочої групи в онлайн-форматі присвяченій природоорієнтованим рішенням в управлінні лісового господарства.

Вектор руху лісового господарства, зазначений у Державній стратегії управління лісами України до 2035 року (2021), передбачає забезпечення ефективного управління лісами на основі забезпечення сталого ведення лісового господарства, збереження біорізноманіття в лісах, адаптованого до кліматичних змін лісового господарства, популяризацію професії лісівника у суспільстві, забезпечення фінансової стабільності лісової галузі та створення сприятливих умов для активізації розвитку деревообробної та суміжних галузей економіки.

Безумовно сьогоднішні реалії вплинуть на стан лісів у майбутньому, а прояв порушень загострюється внаслідок кліматичних змін, які прогнозують науковці. Тож необхідно невідкладно визначити стратегічні кроки адаптації лісового господарства до зміни клімату з урахуванням сучасних викликів.

Засідання робочої групи розпочала Олеся Петрович, менеджер з природоохоронної роботи WWF-Україна та привітала учасників.

В засіданні взяли участь: Ганна Лобченко, менеджер напряму «Ліси» WWF-Україна; Роман Волосянчук кандидат біологічних наук, експерт з охорони лісів та лісового господарства ГО «Екосфера» та спеціалісти департаментів екології та природних ресурсів ОДА, обласних управлінь ЛМГ, національних природних парків, заповідників, галузевих університетів і інститутів, представники інших природоохоронних організацій, а також аспіранти та науковці.

В обговоренні також взяли участь спеціалісти від НПП «Верховинський». Матеріали робочої групи будуть використані для подальшої розробки природоорієнтованих рекомендацій та їх втілення в лісове господарство України в умовах сучасних викликів.

Новини

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ