Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір.
«Івана Франка вважають не тільки видатним письменником, політиком та науковцем, а й батьком-засновником українського туризму. Він сам був завзятим мандрівником, прихильником «зеленого», гірського туризму, учасником і організатором цілої низки групових мандрівок та етнографічних і краєзнавчих експедицій в Галичині. Географія його подорожей охоплює не лише Львів, Галичину і Карпатський регіон, а й чимало населених пунктів і туристичних атракцій України та Європи загалом». Богдан Тихолоз.
Частина VІІІ. Молодий Іван Франко – керівник краєзнавчої експедиції Галицькими теренами Карпатських гір. «Українсько-Руська студентська мандрівка 1884 року».
Заспів Програми для студентів-мандрівників, 1884 року.
«Гей, радістю святою
Наповнім свавільну грудь,
Жий в свободі і спокою,
Горе-лихо днесь забудь!»
«Ми ж, сонця ясного діти,
Вольного вітру брати,
Мали б сидіти-нидіти,
Мали б в дорогу не йти?
Гей же в дорогу,
В ясную путь,
Скинути з серця тривогу,
Вольним повітрям дихнуть!»
Дня 12-16 серпня. Чорногора.
«Гуцульщина – благословенний закуток Карпатських гір, заселений гуцулами». Іван Франко.
Вітай, Чорногоро! Піднебні шпилі
Високо під хмари зняла ти,
Колись розливала ти пострах на світ:
Опришки гуляли тут сміло;
Тепер «Довбуша Крісло» порожнє стоїть,
Воно вже, мабуть, скам’яніло.
Тепер жид ті ліси й полонини посів.
Нема села понад Жаб’є!
Де паслися вівці гуцульські колись,
Воли там жидівські пасуться.
Дня 17 серпня. Жаб’є.
Ось Жабє, Гуцульська столиця. Нема,
Мовляють, села понад Жаб’є.
Дня 18 серпня. Устєріки.
Із Жаб’я махнем понад Черемошем
Аж ген в Устєріки возами,
А хто на дарабах, хто схоче – верхом,
А решта – верхом паличками.
Що Черемош Чорний і Білий отут
Спливаються, се не дивниця.
Дня 19 серпня. Сокільська Скала.
На волю! На волю! По бистрій ріці
Гуськом йдуть добрі дараби.
Се наші вози. Ось по лівій руці
Сокільської Скелі поваби.
Сюда нам Федькович живцем переніс
Гейнівську Лорелею.
Дня 20 серпня. Вижниця.
Тут наша мандрівка кінчиться, брати!
Ще нічку забавимося спільно!
Хто зна, чи стрінемся й куди кому йти?
Руками сплетімося щільно!
Хай кращої долі задатком будуть
Ті наші робучії руки!
А завтра з нас кождий піде в свою путь –
До праці! До діл! До науки!
Ярослав Зеленчук, заступник директора з наукової роботи Національного природного парку «Верховинський».
Іван Зеленчук, старший науковий співробітник Національного природного парку «Верховинський».

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ