2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

Автор: Провідний фахівець з екологічної освіти Ю. Ватуйчак

У 1971 році в Ірані, в місті Рамсар, була підписана Конвенція з водно-болотних угідь. У світі вона відома, як Рамсарська, зважаючи на назву міста де було її прийнято. Під водно-болотними угіддями розуміють річки і озера, райони боліт, драговин, торфовищ, штучні водойми та морські акваторії глибиною до шість метрів.

У цей день в різних країнах світу проводяться еколого-освітні  заходи  та акції з метою привернення уваги уряду і громадськості  до водно-болотних угідь, як важливої екосистеми нашої планети. Водночас такі  угіддя,  надаючи широкий спектр екосистемних послуг, забезпечують  населення  природними ресурсами – від чистої води та продуктів харчування до будівельних матеріалів, заодно будучи пов’язаними з багатьма видами туризму.

На території Національного природного парку  «Верховинський», на схилах Чивчино-Гринявських гір, розташовані декілька так званих  «висячих» боліт. Одним з найбільш відомих та досліджених є болото «Висяче» в підніжжі гори Мокрин.  Його  площа становить приблизно 0,5 га. В урочищі Кугутарка,  на південному схилі гори  Хітанка також  знаходиться болото округлої форми глибиною до одного метра. Унікальність цих боліт в тому, що вони  розташовані  вище межі лісу,  а це нечасто зустрічається у природному середовищі і   є дуже цікавими для наукових досліджень.  Саме тому необхідно докладати зусиль у збереження та відтворення надзвичайно цінних для людей водних екосистем, чим і займаються  працівники Парку.

З нагоди відзначення  Всесвітнього дня водно-болотних угідь  спеціалістами  установи у ДНЗ с. Криворівня «Червона шапочка», в режимі онлайн, проведені навчально-розвивальні заняття та екологічні ігри. Також протягом лютого будуть проведені еколого-освітні бесіди серед населення і у загально-освітніх закладах району  та  розповсюджені  інформаційні листівки на дану тематику.

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ