НОВИЙ ЖИТЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ

Автор: Я.Зеленчук

Інвентаризація видів – це один із важливих напрямків експедиційної роботи науково-дослідного відділу.
Розподіл рідкісних та зникаючих видів флори НПП «Верховинський» в якісному і кількісному відношенні станом на 2022 рік становить 65 видів рослин та 2 види грибів, що занесені до Червоної книги України, 3 види з Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 7 видів з Європейського Червоного списку, 2 види – з Додатку І Бернської конвенції, 2 види – з Додатку ІІb і ІVb Директиви ЄС про збереження типів оселищ та видів природної фауни і флори. 21 вид занесений до Додатку ІІ CITES, 26 видів до Регіонального Червоного списку. На території Парку встановлено перебування 219 видів хребетних тварин, 132 види занесені до Червоних списків світу та України, із них 20 видів до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 27 видів до Вашингтонської конвенції, 57 видів до Бернської конвенції, 47 видів до Боннської конвенції, 81 вид до Червоної книги України.
В результаті весняної експедиції 2023 року на території НПП «Верховинський», під час інвентаризації видів працівниками науково-дослідного природоохоронного відділення, було вперше встановлено перебування нового для парку виду фауни – бобра європейського (Castor fiber).
Бобри європейські споруджують житла двох типів: на високих берегах річок вони риють нори, а у водоймах з низькими, заболоченими берегами споруджують житлові «хатки», що розташовуються у центрі водойми на деякій відстані від берега. Отвір нори та виходи «хатки» завжди розташовані нижче рівня води. Це для того, щоб запобігти проникненню у житло хижаків. Бобер може штучно підвищувати рівень води у річці, споруджуючи греблі. Для сплаву гілок тварини риють канали. Живляться корою м’яких деревних порід, трав’янистою рослинністю; своїми гострими різцями зрізають дерева. Живуть сім’ями. Самка бобра європейського один раз на рік (в умовах України – в червні) після трьох місяців вагітності народжує 1–5 (частіше 2–3) малят.
Згідно попереднього аналізу даних спостережень, спеціалістами науково-дослідного відділу вважається, що з великою ймовірністю бобер європейський потрапив у верхів’я річки Чорний Черемош із сусідньої Румунії. В першу чергу із басейну річки Васер, де мешкають колонії бобрів європейських, чисельність яких зростає. Одна із приток річки Васер (струмок Білий Менчул) бере початок на території НПП «Верховинський» (між вершинами гір Палениця і Команова), що неподалік від витоків річки Чорний Черемош, – тому із великою ймовірністю бобри змогли мігрувати через хребет Чивчинських гір.
В Україні спостерігається зростання чисельності бобрів і згідно із літературних даних чисельність протягом 1999-2007 років зросла з 13,8 тис. до 30,8 тис. особин.
Із 1996 року бобер європейський (Castor fiber) охороняється в Україні Резолюцією 6 Бернської конвенції, для реалізації якої створюють території Смарагдової мережі.
Фахівцями НПП «Верховинський» започатковується постійний моніторинг популяції бобра європейського (Castor fiber) у верхів’ях Черемоша, його чисельності та поширення за допомогою фотопасток, а також вивчення прямого та опосередкованого впливу на інші види на території Парку.

 

Новини

Як навчитися жити поруч із дикою природою: у Верховині відбувся тренінг із попередження конфліктів між людьми та хижаками

Співіснування людини та дикої природи — цілком можливе, якщо діяти розумно. Для цього важливо не боротися з природою, а навчитися жити поруч із нею: створювати сприятливі умови для тварин, допомагати фахівцям розвивати свої знання та впроваджувати ефективні способи запобігання конфліктам — від екологічного планування територій до встановлення електричних огорож. Гармонія між людиною та дикою природою […]

  • Охорона природи
  • Екоосвіта
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Рекреація

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 3. «В ГУЦУЛЬСЬКІЙ ХАТІ»

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ

🌍Міжнародна конференція в Румунії!

Міжнародна конференція в Румунії! У період з 9 по 12 жовтня 2025 року начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Верховинський» Людмила Мацап’як взяла участь у міжнародній конференціїі «Захист та охорона довкілля в контексті поточних кліматичних змін та геополітичних викликів (EUnviRO2025)», який відбувся в місті Ватра Дорней, повіт Сучава (Румунія). Захід зібрав понад 60 доповідей у […]

  • Науково-дослідний відділ