Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір.
«Івана Франка вважають не тільки видатним письменником, політиком та науковцем, а й батьком-засновником українського туризму. Він сам був завзятим мандрівником, прихильником «зеленого», гірського туризму, учасником і організатором цілої низки групових мандрівок та етнографічних і краєзнавчих експедицій в Галичині. Географія його подорожей охоплює не лише Львів, Галичину і Карпатський регіон, а й чимало населених пунктів і туристичних атракцій України та Європи загалом». Богдан Тихолоз.
Частина IV. Ганна Франко-Ключко про мандрівки Івана Франка теренами Карпатських гір. «Останній поцілунок».
На літні ферії наш тато Іван Франко, вибирав Карпатські гори, а саме: Коломию, Косів, Криворівню і Буркут. Тато в Косові знаходив багато цікавого для своїх літературних студій. Друга місцевість, куди ми виїздили літом, це було село Криворівня на Гуцульщині, що знаходиться дальше за Косовом. З Криворівні ми робили цілою родиною далекі походи до високогірних гуцульських хат Жаб’євщини.
Одного разу ми пішли відвідати 120-літню стареньку гуцулку в Криворівні. Вона була вдвоє згорблена, але зате метка і балакуча. Довгожителька була щаслива і радісна, як тато наговорив їй багато компліментів, дивувався її здоров’ям і живучості. Добра старенька провела нас далеко від хати, дякуючи нам за відвідини: «ви були такі добрі та чємні, шо ни лінувалиси мене відвідати».
Ми ходили до величезних кам’яних скель – Довбушевих Церков на Синицях, де колись Олекса Довбуш – ватажок гуцульських опришків, герой багатьох оповідань і пісень, заховав свої золоті скарби. Вкінці, коли ми прийшли до тих кам’яних скель і печер, були змучені і голодні. Але привітні гуцульські вівчарі запросили нас до своєї полонинської стаї. Вони пригостили нас кукурудзяною кулешею із гуслінкою та смачним овечим сиром (будзом). Після вечері ми полягали спати, а тато ще довго сидів із тими вівчарями, слухаючи їх цікаві полонинські повістування.
Повернувшись із Криворівні, тато привіз багато записаного етнографічного матеріалу про Гуцульщину, багато нових планів. Після літніх вакацій в Карпатах, він із відновленою енергією знову брався до творчої літературної та наукової праці у Львові.
Ярослав Зеленчук, заступник директора з наукової роботи Національного природного парку «Верховинський».
Іван Зеленчук, старший науковий співробітник Національного природного парку «Верховинський».