На території Верховинського парку є кілька печер. Підземні тунелі дають можливість подивитися на місце цілком з іншого боку. Так би мовити навиворіт.
Важливо пам’ятати, задля власної безпеки, що не у всі печери можна потрапити самостійно. Є ущелини, куди потрібно йти лише з інструктором чи фаховим екскурсоводом.
Для дослідження печер варто подбати про зручне взуття та одяг, який не заважатиме вам рухатися, не матиме зайвих деталей, які можуть ускладнити рух. Ну, і звичайно, який вам не шкода добряче вимастити. Адже часто печери – це вузькі тунелі, які необхідно проповзати.
Печера "Перкалаб-1"
Одна з найцікавіших та найбільших печер Чивчин – печера Перкалаб-1. Її довжина близько 35 м, перепад висот близько 15 м. Печера тектонічно-гравітаційного типу закладена у тріасових мармурованих вапняках. Особливість печери – легка щодо доступності найбільша печера на території парку.
Печера "Перкалаб-2"
Ця печера тектонічно-гравітаційного типу закладена у тріасових мармурованих вапняках. Протяжність печери – 31 метр. Чудовою винагородою є краєвид, який ви побачите на виході з печери – на долину струмка Великий Прелучний.
© Magnovskyi Igor
Група печер на схилах гори Чивчин
На північно-східному схилі гори Чивчин (біля підніжжя), на території розширення парку, розташовано шість печер-тріщин завдовжки від 3 до 10 метрів. Потрапити до кількох печер легко будь-кому. Але є й такі, де вузький прохід – самостійно лізти туди, без спорядження та допомоги фахівців, не варто.
У цих печерах можна побачити будову верхніх шарів материнської породи гори.
Печера на Альбинській
Печера біля полонини Альбинська. Цікавою особливістю цього об'єкта є те, що це штучне підземелля, закладене у конгломератах-пісковиках, – ймовірно частина бліндажу періоду Першої світової війни, яке потім використовувалося ведмедями як сховок чи барліг. Потрапивши туди, можна побачити багато черепів та кісток різних тварин, яких вочевидь затягували ведмеді.
Печера на горі Цоркало
Дуже вузька тріщина біля вершини гори Цоркало. Назва гори походить від назви печери: коли кинутий в печеру камінець падав донизу, вдарявся у стінки, видаючи звук "цорк-цорк-цорк". У травні 2016 році спеціалісту Ігорю Магновському за допомогою спеціального обладнання, вперше в історії, вдалося спуститися на саме дно печери, глибина якої становить близько 20 м.
Туристам туди потрапити неможливо. Але можна побачити отвір у печеру і, кинувши камінець, почути своєрідний "цорк-цорк" ...
Штольня на Лостуні
На горі Лостун є вертикальний ствол шахти завглибшки 8 метрів з дном, заповненим водою. Ця шахта була збудована німцями у період Другої світової війни для видобутку марганцевих руд. Свого часу спеціалісту-геологу Ігорю Магновському за допомогою спеціального обладнання та інших спеціалістів вдалось спуститися на дно цієї шахти. Ще два входи у штольню вже повністю зруйновані. Однак поблизу є частково збережений отвір горизонтальної прокладки 5 метрів, а далі хід завалений.
Штольня під Прелучним
Розвідувальна горизонтальна штольня, де в минулому добували марганцеву руду. Розташована на південно-східних схилах хребта Прелучний на території Перкалабського Верховинського парку. Пройти її повністю спеціалістам вдалося лише у гідрокостюмі. Печера наполовину заповнена водою, а вхідний отвір наполовину зруйнований. Туристи можуть побачити вхідний отвір штольні.
