Частина 4. Легенда про кедрове походження гуцульського роду Фоки Максим’юка (Шумеєвого).

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Для кращого розуміння феномену живучості гуцульських легенд в Українських Карпатах, ми наведемо глибоку думку про традиційний уклад життя гуцулів у Карпатських горах, видатного українського вченого Івана Дзюби: «Хто був у Карпатах, той знає, що споконвіку реальне життя гуцула від народження до смерті було естетично осмислене та організоване: традиційними ритуалами, обрядами та звичаями».

Дальше ми відтворимо надзвичайно цінну гуцульську світоглядну легенду, яку записав Ст. Вінценз в Гуцульських Карпатах. Вона розповідає про «кедрове» походження славного гуцульського роду Фоки Шумеєвого (1831-1896), який народився на Жаб’євщині, майже 200 років тому. Для нас важливо, що автор високо цінує гуцульські народні перекази: «Вість і переказ більше бачать і знають, ніж очі мандрівника». У нашому роду розказували, що однієї весни мій прадід, вийшов із своїми вівцями, з села Яворова на гору Буковець. Старий уже прадід був. Самі тоді із прабабою тяжко мусили працювати. Косити і громадити сіно, кутати свої віці та худобу. На жаль, помічників чи слуг не було жодних у них.

Одного разу пішли вони у споконвічну Буковецьку пущу лісову. Господь Бог повів їх у найкраще місце й прабаба удивилася, що там росте одна прекрасна Кєдря, з випнутим стовбуром животатим. Тота Кедря, таку мала особливу форму, якби жінка вагітна була. В той момент Бог таке чудо зробив, що звідти, з дупла тої вагітної Кедрі, ручки дитячі потягнулися до неї … Вона почула голос дитячий, що кличе: «Мамо, мамочько, допоможіть мені!». Здивована прабаба покликала прадіда на допомогу. Він обережно добув із дивної Кєдрі гарненьку біленьку дитинку, таку, що відразу говорила.

Здивовані та втішені тим лісовим синочком були обоє старенькі без міри. Ясно їм зробилося на світі. На своїх найкращих конях, синочька повезли до Яворова. Там його  похрестили, та Шумеєм – Кедринцем назвали. Видно Господь Бог так дав, що від того священного шуму лісного, що від нього цисе чудове дитя зачалося. Що священна Кєдря-Мама його на світ породила. Радісні прадід і прабаба файну колиску для свого сина зробили із біленьких дощечок кедрових.

Отак, за щедрою Волею Божею, велику життєву втіху, велике щастя дала нашим стареньким прадідам Божа кедрова пуща і священна Кєдря-Мама. Най би си уводно світила тота красна Кедря-Мама! І тому ми, Шумеї, від кедрового лісу походячи, є такими, як той кедр: тверді і делікатні. Тому ми ліси у Рабинци, над Чорним Черемошем, здавна кохаємо. Із пралісами є побратими, лісові ми кревні, рідні сини і онуки. Ці старі кедрові дерева, священні Кедрі-Велети нам здоров’я і сили свої заповідають, все найкраще дають нам у спадок».

Новини

Гостинність у Карпатах: від першого дзвінка до незабутніх вражень!

На території Перкалабського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП «Верховинський» відбувся виїзний навчальний семінар на тему «Якісні туристичні послуги на об’єктах розміщення туристів Національних природних парків Карпатського регіону», організований Франкфуртське зоологічне товариство в Україні // FZS Ukraine У заході взяли участь представники чотирьох національних природних парків:  Карпатський національний природний парк  Національний природний парк “Сколівські Бескиди”  Національний природний […]

  • Екоосвіта
  • Мандрівникам
  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи
  • Охорона природи
  • Рекреація

Чисте місце відпочинку — наша спільна турбота!

Працівники відділів рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» вкотре провели прибирання рекреаційного місця біля джерела «Млинський». Такі заходи — це не лише турбота про чистоту, а й нагадування кожному з нас про відповідальне ставлення до природи. Джерело — це дар природи, вода — основа життя. Біля таких місць ми відпочиваємо, відновлюємо сили та насолоджуємося спокоєм […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація

Збереження Карпат — внесок у кліматичну безпеку Європи!

Збереження Карпат — внесок у кліматичну безпеку Європи! Фахівці відділів рекреації та еколого-освітньої роботи НПП «Верховинський» долучилися як слухачі до онлайн-трансляції міжнародної дискусії «Роль гірських екосистем у протидії зміні клімату: уроки Українських Карпат», що відбулася в межах кліматичної конференції COP31 в Анталії. Під час перегляду учасники мали можливість дізнатися більше про роль гірських лісів у […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація