Частина 6. Давні гуцули Жаб’євщини вважали священними споконвічні «Божі кедрові ліси» в Карпатських горах.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Уважно простудіювавши твори Ст. Вінценза можна дати відповідь на непросте запитання, яке часто задають допитливі дослідники й численні туристи, що відвідують наш самобутній Гуцульський край України: «Де в Карпатських горах живуть справжні гуцули?». На нашу думку, науково обґрунтована відповідь може бути такою: «Справжні гуцули Українських Карпатських гір, здавна поселилися й дотепер живуть навколо Чорногірського гірського масиву та в ПокутськоБуковинських Карпатах. А високогірне селище Верховина являється історико-етнографічним центром всієї Гуцульщини».

На основі епічного твору Ст. Вінценза «На високій полонині. Правда старовіку» ми відтворили етноекологічні думки Фоки Шумеєвого про те, що саме корінні жителі села Жаб’є вважали священними кедрові праліси Чорногори і називали їх «Божими кедровими лісами».

Почнемо із того факту, що надзвичайно цінний вид хвойних дерев «Сосна кедрова європейська» – «Pinus cembra», котрий рідко зустрічаються в Українських Карпатах, занесений до сучасної Червоної книги України. У Верховинському регіоні Українських Карпат місцями ще збереглися невеликі угрупування та одинокі дерева кедра. В традиційній культурі Гуцульщини кедрові дерева вважаються «священними деревами життя».

На нашу думку, сучасна назва села Дземброня, Верховинського р-ну, походить від латинської назви кедрових лісів, які колись росли на північно-східних крутосхилах Чорногори. Для порівняння нагадаємо, що українській назві дерева кедр, відповідає латинська назва – сembra. Латинське слово: «цембра», досить співзвучне до українського – «дзембра» (від латинського слова «Цеброня» дуже близько до українського – «Дземброня»).

Для ознайомлення читачів із феноменом збереженості кедрових пралісів, автор книги виводить свого літературного героя Фоку Шумеєвого на гору Кедроватий-Погорівку, в центрі Чорногірського хребта в Українських Карпатах. «У Чорногорі, на Довбушевому Кріслі, над старим кедровим пралісом закудреним, де видно дерева, то прямісінькі і зелені, зосереджені на собі, то гігантські змієподібні розгалуження, часто обточені вітром і морозом, аж на жовто.

Там сидить собі славний ґазда з Ясенова Горішнього, Фока Шумеїв. Файні гуцульські співанки складають про нього на Жаб’євщині. Він курить люльку і слухає як внизу шумить священний кедровий праліс. Цей священний праліс, споконвічні «Божі кедрові ліси», таки збережуться і вічно їм бути у Чорногорі!

Вірний син Карпатських гір, мудрий гуцул Фока Максим’юк (Шумеїв), коротко висловлює екологічний заповіт стосовно необхідності збереження надзвичайно цінних кедрових пралісів Чорногори: «Ані я, ані сам пан, ані цісарські урядовці не дадуть цим красним кедрам ради. Не зарадимо й кінець. Ба навіть якби хтось таки зрубав найкращі кедри. Боже борони всіх, вид цього злого вчинку … Униз їх не стягне, нікуди не вивезе. На місці, даром зогниє, зрубане дорогоцінне дерево. Тому, хай навіки збережуться Божі кедрові ліси в Карпатських горах! Так треба, бо де їм бути, як не тут у Чорногорі. Бо де ж тоді Божі ведмеді й олені, та вся інша красна худоба лісова подінеться».

Новини

🔎Наукові дослідження смерекових пралісів🌲

З 10 по 16 липня на території Національного природного парку «Верховинський» працювала експедиція по вивченню пралісів Чивчинських гір. Учасники експедиції: Юрій Дебринюк, академік-секретар Лісівничої академії наук України, професор кафедри лісових культур і лісової селекції НЛТУ України; Василь Дебринюк, аспірант ННІ лісового і садово-паркового господарства; Іван Коляджин, аспірант НЛТУ України; Людмила Мацап’як, начальник науково-дослідного відділу; Працівники […]

  • Науково-дослідний відділ

✅Працівники відділу рекреації та служби державної охорони, провели комплексну експедицію на території Парку.🏞

Працівники відділу рекреації та служби державної охорони, провели комплексну експедицію на території Парку. Метою експедиції було обстеження туристичних маршрутів, екологічних стежок, рекреаційних місць та відзняття фото-відео з цікавими туристичними локаціями. Під час експедиції були обстежені еколого-пізнавальні туристичні маршрути: «Перкалаба-Пробійнівка» «Скала Баби» «Чемірне» «Цісаревича Рудольфа» Цікаві туристичні локації: кляуза «Шлюз Кронпринца Рудольфа» діюче полонинське господарство на […]

  • Рекреація
  • Охорона природи

📌 Захід до Дня Української Державності в еколого-освітньому візит-центрі

До Дня Української Державності фахівці еколого-освітнього відділу провели пізнавальний та патріотичний захід для відвідувачів візит-центру. Учасники мали змогу дізнатися більше про історичні віхи становлення української державності, символи та цінності, які об’єднують нас як націю. Захід пройшов у теплій атмосфері, сповненій гордості за нашу Батьківщину. Завершили зустріч загальним фото з синьо-жовтими прапорцями — як символом єдності, […]

  • Новини установи
  • Екоосвіта
  • Рекреація