Гуцульська легенда про священний «Пуп Землі» на плоскогір’ї Палениця в Чивчинських горах Частина 5. Священний «Храм живої природи» на плоскогір’ї Палениця.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Але навіть не подумайте, що священна Палениця не була гостинною. Вона завжди запрошувала до себе праведних людей із навколишніх гуцульських сіл. Запрошувала їх до темно-зеленої родини трав’яних полонин, смерекових пралісів і жерепових прачагарників, на первовічні «Сонцепоклонні богослужіння». Магічна Палениця спонукала своїх гостей, на виконання обрядових весільних данців, перед «Вівтарем живої природи», де кожен листок горнувся до листка, гличка до глички, шепіт до шепоту, а погляд до погляду.

Із численних гірських потоків, що витікають з-під верхів Білогори: Комана, Ротундула, Лустуна, Мокрина, Альбина, Чивчина, Добрина, Ледескула, Керничного, Копілашя і Стога та із усіх інших гірських лон Гуцульського регіону Українських Карпат, сотні гірських потічків висмоктують воду для самого Чорного моря. Всі вони є витоками священної гуцульської річки Чорного Черемоша. Від прекрасних Чивчинських гір, від великого плоскогір’я Палениця, все ще віє на сучасних людей дитинством непорушної дикої природи смерекових пралісів, жерепових прачагарників та трав’янистих праполонин.

За легендою, на Чивчинських горах, у витоках високогірних річок і потоків Гуцульських Карпат, неправда не приймається і все добре тут дозволено. Для того, щоб на Палениці усе добре було можливим, щоб можна було, на величне християнське свято Різдво Івана Хрестителя, щось зачінати вперше (або й ще раз), весь первородний гріх, сконденсувався тут в болота. Доки на безкраїй рівнині – Палениці, навколо священного «Пупка Землі», ростуть знамениті обрядові «Весільні деревця», доки живі гілки безпосередньо торкаються гілок, а живі травинки – травинок, то до того часу, тут ніякий гріх не прокинеться.

Давні етноекологічні знання гуцулів, про легендарний «Пуп Землі» є життєво важливими знаннями. Вони пов’язують разом те, що, здавалось би, було розрізане назавжди: живих і померлих. Із філософської точки зору, мабуть завданням кожної людини на землі бути своєрідним «пупком», тобто бути малою ланкою, на короткий час поєднаною з цілим світом, а потім стати жалюгідним останком, минулим слідом …

Більшість людей знають, що «Пуп Світу» є у Римі, й іншого вже не буде. Чи ж це означає, що кожен християнин, юдей, турок, язичник, безбожник, чи людина іншої віри, мала б відректися від власного пупка? Але без власного єдиного пупка, ніхто не народився на Божий світ. Якщо знівечити свої рідні пупки й перемішати їх, то нічого доброго з того не вийде.

Текст: Іван Зеленчук, Ярослав Зеленчук, Національний природний парк «Верховинський».

Фотоілюстрації: Ярослав Зеленчук, Іван Коляджин, Національний природний парк «Верховинський».

 

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ