Кляузи

На території Верховинського парку можна побачити неймовірні споруди - кляузи часів Австро-Угорщини. Кляуза з німецької мови ("klause")  перекладається як ущелина, перевал. Їх зводили наприкінці ХІХ сторіччя, коли почався сплав лісу з високогір’я Українських Карпат. Тоді й почали будувати греблі зі шлюзами, аби керувати гірським потоком. Кляузи вже давно не використовуються. З плином часу вони руйнуються, зрештою, у парках їх поступово демонтують. Тож варто поспішати, аби на власні очі побачити фактично "музейні"  об’єкти.

Кляуза Лостун

Кляуза Лостун була побудована поляками після повені 1927 року. За народними переказами,  майстром був Андрусяк, родом з Кутів. На той час це була найбільша архітектурна споруда в Карпатах і її водозабір становив 225 тисяч метрів кубічних води. Особливість кляузи полягала також в тому, що розхід акумульованої води одночасно вливався у два отвори.

Кляузи «Шлюз  Кронпринца  Рудольфа»

Лише уявіть масштаби, об’єм цього водосховища становив 180 тисяч метрів кубічних води. Збудовані у верхів'ях Білого та Чорного Черемошів, кляузи відігравали  важливу роль у житті гуцулів.  Відсутність будь-яких комунікацій, окрім водних, унеможливлювала доступ  лісорозробників  до лісових масивів. Сплав лісу гірськими річками був практично неможливий, тому що  їхні русла в багатьох місцях перетинали скелясті виступи та нагромадження валунів. Робота на цих кляузах була не з простих та небезпечна. Не було такого року, як пригадують очевидці, аби тужливий зойк трембіти не сповіщав довколишні гори про трагічну смерть керманича. Однак загиблого товариша заміняв інший, і черговий екіпаж, як правило, з 4 чоловіків, знову кидав виклик бурхливому Черемошу. Останні сплави лісу дарабами по Черемоші були в 70-х роках минулого століття.

Назва цих кляуз пов’язана з сином австрійського цісаря Франца Йосифа – Рудольфа.  Цісар мав  єдиного сина Кронпринца Рудольфа, який у 1889 році в мисливському будиночку в місті Маєрлінг застрелив свою коханку Марію фон  Вечеру та себе. Саме на його честь і була названа кляуза, щоб увіковічнити славу про цісарський рід.

Кляуза Балтагора

Найвищою над рівнем моря кляузою-гаттю на Чорному Черемоші була кляуза-гать Балтаґул, що розміщена на висоті понад 1280 м над рівнем моря. Навколо розкинулися полонини Прелуки (1567 м), Ротундул (1568 м), і Балтаґул (1493 м). Ця гідротехнічна споруда із дерева і каміння збереглася найменш зруйнованою.

На річці Чорний Черемош колись були споруджені три великі кляузи-гаті. Після припинення 1979 року лісосплаву дарабами по Чорному і Білому Черемошах, всі залишені кляузи-гаті поступово були зруйновані щорічними повенями. Найменш пошкоджена дотепер кляуза на річці Чорний Черемош – Балтаґул.