27 червня щорічно святкується Всесвітній день рибальства. Засноване свято було на з’їзді з регулювання та розвитку промислової риболовлі, який відбувся в Італії у липні 1984. Всесвітній день рибальства – важлива подія, присвячена просуванню практики сталого рибальства, захисту морських екосистем та визнанню життєво важливої ролі рибальства у світовій економіці та суспільстві. Тому, з нагоди цього свята […]
В Буркуті клімат Карпатських гір рівніший, ніж в більшості санаторій Швейцарії. Повітря тут замітно инакше, ніж в долині. Я таке тілько раз в Криму на Ерікліку почувала. Тут повітря якесь прозоре і легке, але не різке. Я тут чогось краще бачу і дальше. Леся Українка. Геніальна українська поетеса Леся Українка у своїх листах художньо описує […]
27 червня 2024 року начальник відділу еколого-освітньої роботи М.Повар та фахівці відділів рекреації і еколого-освітньої роботи М.Прокоп’юк, А. Михайлюк взяли участь в конференції “Покращення доступності заповідних територій для людей з обмеженими фізичними можливостями” в рамках міжнародного проекту “Україна”: Національні парки доступні для людей з обмеженими можливостями”. Проект реалізується НПП “Гуцульщина” у співпраці з Ландшафтним парком […]
«Якби тут хтось був, ходив би тут на «Золоті Гори». Комусь тут добре, дуже спокійно, ніхто його не мучить. Йому все було краще по сей бік кордону, ніж по той бік, хоч нібито рідніший край». Леся Українка. В цій визначній третій мандрівці, Леся Українка і Климент Квітка, рухаючись на двокінному фіакрі, цісарською дорогою із Вижниці […]
24 червня 2024 року в адмінприміщенні НПП “Верховинський” відбулося засідання круглого столу за участю представників університету Клуж Напока, органів місцевого самоврядування (Румунія), Vasile Popovici та дирекції Парку щодо перспектив реалізації транкордонних проектів.
«Мене ваблять Ваші незнані, а вже милі Карпатські гори і вся Ваша країна, що здавна мрією моєю стала». Леся Українка. Перебуваючи в Чернівцях, Леся Українка проживала в домі Ольги Кобилянської та її батьків. Відомо, що в Народному домі відбувся святковий вечір, присвячений літературній творчості Лесі Українки. Для нашого дослідження важливим виявилося прийняте рішення Лесі Українки, […]
«Український народ реалізував себе в трьох геніях, котрі прийшли буквально один з одним – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка – і здійснили титанічну роботу духу, взаємно доповнюючи себе». Ліна Костенко. Із творчої біографії геніальної поетеси Лесі Українки відомо, що вона ще в юності поставила перед собою дуже високу мрію: здійснити кругосвітню подорож! В рамках […]
«Пробування Лесі Українки в Буркуті було одним з найщасливіших моментів у її житті й спогад про побут у Буркуті вона до самого кінця ховала в душі, як святощ». Климент Квітка. Українські Карпатські гори мають велику національну, природно-екологічну та культурно-історичну цінність для всієї незалежної України. Із історії України відомо, що протягом кількох попередніх століть, видатні […]
18-19 червня начальником науково-дослідного відділу Людмилою Мацап’як спільно із експертом-орнітологом від Франкфуртського зоологічного товариства Максимом Височином (кандидат біологічних наук), працівниками Прикордонного природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) та інженером з відтворення природних екосистем СДО здійснено науково-дослідну експедицію на територію Національного природного парку «Верховинський». Маршрут дослідників пролягав територіями Прикордонного та Перкалабського ПНДВ. Під час експедиції обстежено місця зростання […]
До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]
До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]
До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]
