Осінній межень на річці Чорний Черемош.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Прекрасна гірська річка Чорний Черемош має дуже велику природо-екологічна цінність в Українських Карпатах. В басейні цієї річки живуть десятки тисяч верховинців. Вони займаються традиційним гірським господарством, основу якого становить гірське аграрне та лісове господарство. Для раціонального ведення цього господарства, всі потоки, які впадають у Чорний Черемош, також мають винятково важливе значення. Вони являються основним джерелом одержання питних вод та господарського використання поверхневих вод. Звернемо увагу, що на Гуцульщині непогано збереглося традиційно шанобливе ставлення до води, як основи всього живого на землі. Про феномен сакральності найчистішої питної води із гірських джерел Жаб’євщини, гарно написав видатний український етнограф Петро Шекерик-Доників і своєму визначному художньому творі «Дідо Иванчік».

Цієї осені ми знову спостерігаємо межень на річці Чорний Черемош. Варто згадати, що під час катастрофічної повені, 2008 року, та засухи, 2011 року, в Українських Карпатах, на терені Верховинщини виникла гостра проблема питної води. Тоді окремі високогірні господарі помітили, що їхня велика рогата худоба, коні й вівці звикли пити тільки чисту воду й не хочуть пити ніякі інші води.

Весь річковий басейн Чорного Черемоша, із житловими будинками, господарськими спорудами, городами, царинками, пасовищами, полонинами, лісами і чагарниками, являється унікальною гірською природно-рукотворною екосистемою Українських Карпат. На берегах цієї прекрасної річки живуть й господарюють жителі Верховинського району. В цій гірській екосистемі водяться також багато різних видів риб, птахів і звірів.

Гуцульський регіон Українських Карпат має найбільш густу в Україні річкову сітку. Він гідрологічно відноситься до районів значної і високої водності. Територія Верховинщини дуже насичена малими гірськими річками і потоками. Тому місцеві гуцули справедливо говорять, що саме під Чорногорою починається вода, а закінчується хліб.

Річка Чорний Черемош відноситься до типових гірських річок, що мають вузькі долини, глибокі врізи, високі тераси, вузькі заплави, вузькі русла, численні пороги і водоспади. Русло Чорного Черемоша має великий нахил ( 3 м на 1 км) і тому середня швидкість течії води у цій річці становить в середньому від 3,6 км за год. – до 5,4 км за год., Під час повеней швидкість течії Чорного Черемошу підвищується від 10,8 км за год. – до 28,8 км за год. Тому вона має велику руйнівну дію. Наведена вище, гідрометеорологічна характеристика Чорного Черемошу, взята нами із наукової монографії львівської етногеографині Марії Лаврук «Гуцули Українських Карпат».

Для ілюстрації вищесказаного, вашій увазі пропонуємо фотографії прибережної смуги верхньої течії Чорного Черемоша, зроблені 2 листопада 2022 року, у різних урочищах територіальної громади Зеленської сільської ради, Верховинського району.

 

Новини

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 3. «В ГУЦУЛЬСЬКІЙ ХАТІ»

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ

🌍Міжнародна конференція в Румунії!

Міжнародна конференція в Румунії! У період з 9 по 12 жовтня 2025 року начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Верховинський» Людмила Мацап’як взяла участь у міжнародній конференціїі «Захист та охорона довкілля в контексті поточних кліматичних змін та геополітичних викликів (EUnviRO2025)», який відбувся в місті Ватра Дорней, повіт Сучава (Румунія). Захід зібрав понад 60 доповідей у […]

  • Науково-дослідний відділ

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини.🦅

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини. І хоча ми не крокували лісовими стежками, — ліс сам прийшов до нас: кольоровими крилами, дзвінкими голосами […]

  • Екоосвіта