Осінній межень на річці Чорний Черемош.

Автор: Я. Зеленчук, І. Зеленчук

Прекрасна гірська річка Чорний Черемош має дуже велику природо-екологічна цінність в Українських Карпатах. В басейні цієї річки живуть десятки тисяч верховинців. Вони займаються традиційним гірським господарством, основу якого становить гірське аграрне та лісове господарство. Для раціонального ведення цього господарства, всі потоки, які впадають у Чорний Черемош, також мають винятково важливе значення. Вони являються основним джерелом одержання питних вод та господарського використання поверхневих вод. Звернемо увагу, що на Гуцульщині непогано збереглося традиційно шанобливе ставлення до води, як основи всього живого на землі. Про феномен сакральності найчистішої питної води із гірських джерел Жаб’євщини, гарно написав видатний український етнограф Петро Шекерик-Доників і своєму визначному художньому творі «Дідо Иванчік».

Цієї осені ми знову спостерігаємо межень на річці Чорний Черемош. Варто згадати, що під час катастрофічної повені, 2008 року, та засухи, 2011 року, в Українських Карпатах, на терені Верховинщини виникла гостра проблема питної води. Тоді окремі високогірні господарі помітили, що їхня велика рогата худоба, коні й вівці звикли пити тільки чисту воду й не хочуть пити ніякі інші води.

Весь річковий басейн Чорного Черемоша, із житловими будинками, господарськими спорудами, городами, царинками, пасовищами, полонинами, лісами і чагарниками, являється унікальною гірською природно-рукотворною екосистемою Українських Карпат. На берегах цієї прекрасної річки живуть й господарюють жителі Верховинського району. В цій гірській екосистемі водяться також багато різних видів риб, птахів і звірів.

Гуцульський регіон Українських Карпат має найбільш густу в Україні річкову сітку. Він гідрологічно відноситься до районів значної і високої водності. Територія Верховинщини дуже насичена малими гірськими річками і потоками. Тому місцеві гуцули справедливо говорять, що саме під Чорногорою починається вода, а закінчується хліб.

Річка Чорний Черемош відноситься до типових гірських річок, що мають вузькі долини, глибокі врізи, високі тераси, вузькі заплави, вузькі русла, численні пороги і водоспади. Русло Чорного Черемоша має великий нахил ( 3 м на 1 км) і тому середня швидкість течії води у цій річці становить в середньому від 3,6 км за год. – до 5,4 км за год., Під час повеней швидкість течії Чорного Черемошу підвищується від 10,8 км за год. – до 28,8 км за год. Тому вона має велику руйнівну дію. Наведена вище, гідрометеорологічна характеристика Чорного Черемошу, взята нами із наукової монографії львівської етногеографині Марії Лаврук «Гуцули Українських Карпат».

Для ілюстрації вищесказаного, вашій увазі пропонуємо фотографії прибережної смуги верхньої течії Чорного Черемоша, зроблені 2 листопада 2022 року, у різних урочищах територіальної громади Зеленської сільської ради, Верховинського району.

 

Новини

Працівники відділу рекреації НПП «Верховинський» організували для гостей похід на гору Ігрець 🍄🌲

Теплі осінні дні, гори, природа та нові знайомства! Цими теплими осінніми днями до НПП «Верховинський» завітали наші гості — Маріупольці разом із внутрішньо переміщеними особами з Херсону та Енергодару, щоб відпочити, набратися сил і хоча б на деякий час відчути спокій та красу нашого чарівного краю. Працівники відділу рекреації НПП «Верховинський» організували для гостей похід […]

  • Рекреація

🌿 Чисте довкілля починається з кожного з нас!

Чисте довкілля починається з кожного з нас! До 20 вересня 2026 року в Україні тривають активності в межах глобальної ініціативи — Всесвітнього дня прибирання «World Cleanup Day 2026». Щиро дякуємо кожному й кожній, хто вже долучився до прибирань, толок, сортування відходів, цифрового очищення та інших екологічних активностей. Внесок кожного має значення! Цьогоріч до акції вкотре […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

Розчистили від чагарників та рослинності кляузу Лостун

Працівники Чивчинського ПНДВ спільно відділом СДО розчистили від чагарників та рослинності кляузу Лостун. Кляуза  —  гідротехнічна споруда; гребля, гать. Кляузи будували на річках Українських Карпат. Використовувались переважно для сплавляння лісу — проходження сплавів (дараб) маловодними гірськими річками. Вище кляузи утворювалося водосховище, на якому формували сплави. Кляузи були обладнані спеціальними воротами — шлюзами. Для спуску води […]

  • Охорона природи
  • Мандрівникам
  • Рекреація