«ПІЗНАННЯ ПРИРОДИ КАРПАТ З ГУЦУЛЬСЬКИМ КОНЕМ» День другий, подолано 25 км

полонина Веснарка – полонина Попадя
Курс до гори Чивчин
Досвіток на полонині Веснарка виявився багатообіцяючим. Сонечко нарешті пробило хмаризну і, як гадалось, назавше подружиться з недільним днем. Поки ми снідали, а коники очікували сідлання в далеку путь, насунувся дощик: навіть дві масивні райдуги зійшли, взявши в обруч небокрай. До слова, дощ кільканадцять разів протягом маршруту, щоправда, з помірною силою, вказував на той факт, що надворі – осінь, і промінчикам сонця лише іноді давав дозвіл з’являтися в небі на фантастичними Чивчино-Мармаросами.
Друга днина маршруту пролягла на 99% попри самісінький україно-румунський кордон. Вирушивши з Веснарки, учасники кінної експедиції пройшли через полонини Венґерка, Палениця (найбільше плоскогір’я в Україні), урочище Баби, гори Коман і Команова; далі були полонини Пір‘є, де ми обідали, Мале Пір‘є, Лостун, Ріжовата, Брюсний… За сім годин добралися до мальовничої полонини Попадя, з котрої відкривається приголомшливий вид на гору Чивчин (1769).
Кейтери від «Фруштак food» після смачнезного боґрачу і грибно-м’ясних варіацій на Веснарці, на вечері на Попаді влаштували справжнє свято шлунку: бануш зі шкварками і бринзою, грибна смажка і різні закуски плюс файна джинджурівка.
Не обійшлося на довжелезному маршруті без прикростей: наш «ГАЗ-66» не спокєгав у горбі під Лостуном. Слава Богу, співробітники НПП «Верховинський» зорієнтувалися в ситуації і викликали на допомогу ЗІЛ з недалекої локації, який і витягнув наше авто зі, здавалось би, безнадійної ситуації.
…Коники вже відпочивають, а завтра разом в учасниками експедиції їм доведеться подолати не менш дистанційний відтинок маршруту – до гори Роги.

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ