Рись на території НПП “Верховинський”

Автор: А.Зітенюк

Національний природний парк «Верховинський», одна з небагатьох території в Україні, де сьогодні ще можна зустріти рись у дикій природі.
Відповідно до «Плану дій щодо збереження рисі євразійської (Lynx lynx L.) в Україні», який затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Національний природний парк «Верховинський» веде моніторингові роботи даного виду у тісній співпраці з WWW Україна. Ознайомитися з деталями проекту можна за посилання на сайті https://wwf.ua/our-work/wildlife/lynx-lynx/.
Найзагадковіший та найпотаємніший хижак Карпат – рись євразійська, у даний час, являється пріоритетним видом для збереження, так як ще до недавнього часу являвся чи не найгіршим уявним «шкідником» для мисливського господарства, та зазнав значного антропогенного пресу – знищення. Так як в раціоні цієї «кицьки», присутні: козулі, зайці, птахи, гризуни, іноді олені та кабани.
ЇЇ перевага між іншими хижаками це гострий зір, особливо у нічний час, і хороший слух. Саме це допомагає їй вести нічний спосіб життя, полювати у сутінках та добре відчувати здобич чи небезпеку на відстані. Завдяки міцним кігтям і сильним лапам, особливо заднім, рись вправно стрибає по скелях і лазить по деревах. Цю кішку одразу можна впізнати по короткому хвосту і китицях на вухах, які роблять її слух ще кращим.
Хоч рись і любить своє усамітнене та потаємне життя, вона все одно цікавиться людьми, але ніколи не нападає на людину. А от овечка чи коза на гірській полонині можуть стати її здобиччю. Свою здобич вона вистежує і атакує з засідок. А от сама рись стала здобиччю для людини. Її сіро-руде плямисте хутро цінувалося і як трофей, і як предмет розкоші. Як наслідок, тепер вишукана кішечка занесена до ряду міжнародних охоронних списків, зокрема з 1994 року до Червоної книги України зі статусом “рідкісний вид”. Вона охороняється Червоним списком МСОП, CITES та Бернською конвенцією.

Новини

Частина VІІ. Задача науково-дослідної роботи для спільного громадського визначення «Семи див селища Верховина».

На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати пошукову науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої задачі полягає в тому, аби обдумано визначити «Сім визначних гірськогосподарських етноландшафтів селища Верховина» – «Сім етноландшафтних див-чудес Верховини». Друга творча ідея повністю аналогічна, нам потрібно аргументовано назвати «Сім визначних пам’яток етносоціальної історії і […]

  • Науково-дослідний відділ

Прибирання рекреаціного місця в ур. Млинський

Працівники відділу рекреації та еколого-освітньої роботи здійснили прибирання від твердих побутових відходів рекреаціного місця в ур. Млинський. Також зроблено ремонт сміттєвого бака. Автор фото Прокопюк Микола

  • Екоосвіта
  • Мандрівникам
  • Рекреація

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ