Рись на території НПП “Верховинський”

Автор: А.Зітенюк

Національний природний парк «Верховинський», одна з небагатьох території в Україні, де сьогодні ще можна зустріти рись у дикій природі.
Відповідно до «Плану дій щодо збереження рисі євразійської (Lynx lynx L.) в Україні», який затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Національний природний парк «Верховинський» веде моніторингові роботи даного виду у тісній співпраці з WWW Україна. Ознайомитися з деталями проекту можна за посилання на сайті https://wwf.ua/our-work/wildlife/lynx-lynx/.
Найзагадковіший та найпотаємніший хижак Карпат – рись євразійська, у даний час, являється пріоритетним видом для збереження, так як ще до недавнього часу являвся чи не найгіршим уявним «шкідником» для мисливського господарства, та зазнав значного антропогенного пресу – знищення. Так як в раціоні цієї «кицьки», присутні: козулі, зайці, птахи, гризуни, іноді олені та кабани.
ЇЇ перевага між іншими хижаками це гострий зір, особливо у нічний час, і хороший слух. Саме це допомагає їй вести нічний спосіб життя, полювати у сутінках та добре відчувати здобич чи небезпеку на відстані. Завдяки міцним кігтям і сильним лапам, особливо заднім, рись вправно стрибає по скелях і лазить по деревах. Цю кішку одразу можна впізнати по короткому хвосту і китицях на вухах, які роблять її слух ще кращим.
Хоч рись і любить своє усамітнене та потаємне життя, вона все одно цікавиться людьми, але ніколи не нападає на людину. А от овечка чи коза на гірській полонині можуть стати її здобиччю. Свою здобич вона вистежує і атакує з засідок. А от сама рись стала здобиччю для людини. Її сіро-руде плямисте хутро цінувалося і як трофей, і як предмет розкоші. Як наслідок, тепер вишукана кішечка занесена до ряду міжнародних охоронних списків, зокрема з 1994 року до Червоної книги України зі статусом “рідкісний вид”. Вона охороняється Червоним списком МСОП, CITES та Бернською конвенцією.

Новини

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього. Станіслав Вінценз «На високій полонині. Правда старовіку» Частина V. Про науково-дослідне відтворення родоводу Фоки Максим’юка (Шумеєвого) із села Ясенова Горішнього.

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього. «Чорногора – це особливе місце у Карпатах. Із Чорногори однакова віддаль єк до землі, так до неба, до гуцулів – чи до Бога. Священна Чорногора – це Пуп Світу». Станіслав Вінценз «На високій полонині. Правда старовіку» Частина V. Про науково-дослідне відтворення […]

  • Науково-дослідний відділ

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього. Частина IV. Родина діда Івана Максим’юка і баби Василини Кумлик.

Видатний гуцульський народний мудрець та знаменитий полонинський господарь Фока Максим’юк (Шумеїв) із Ясенова Горішнього. «Чорногора – це особливе місце у Карпатах. Із Чорногори однакова віддаль єк до землі, так до неба, до гуцулів – чи до Бога. Священна Чорногора – це Пуп Світу». Станіслав Вінценз «На високій полонині. Правда старовіку» Частина IV. Родина діда Івана […]

  • Науково-дослідний відділ

✔️ Екоосвітяни НПП «Верховинський» взяли участь у національному онлайн-брифінгу Всесвітнього дня прибирання 2025

Екоосвітяни НПП «Верховинський» взяли участь у національному онлайн-брифінгу Всесвітнього дня прибирання 2025. Під час зустрічі дізнались: інструкції з організації та безпеки; поради для інформаційної кампанії та цифрового прибирання; алгоритм дій під час тривоги; як зробити локацію цікавою для учасників і медіа; Долучайтесь до Всесвітнього дня прибирання! Зробимо Україну чистою разом! #worldcleanupday #letsdoitukraine #еко #волонтерство

  • Рекреація
  • Екоосвіта