Сприяння розвитку науки в регіоні

Автор: Л. Мацап’як

За сприянням дирекції НПП «Веховинський» Михайла Нечая в рамках «Проекту організації території НПП «Верховинський» 11-12 травня відбулася чергова робоча зустріч між працівниками Парку, начальниці наукового відділу Людмили Мацап’як та молодшої наукової співробітниці Алли Зітенюк, та мали змогу попрацювати з  високваліфікованими провідними науковцями, зокрема отримати дорогоцінний досвід у сфері ботаніки, від член-кореспондента НАН України, доктора біологічних наук, професора кафедри ботаніки Херсонського державного університету,  провідного ліхенолога України – Олександра Ходосовцева, та Анною Аркадіївною Куземко – докторині біологічних наук, провідної наукової співробітниці Інституту ботаніки НАН України, також членкиня виконавчого комітету Євразійської степової групи (Eurasian Dry Grassland Group – EDGG),  міжнародної робочої групи «Огляд рослинності Європи» (European Vegetation Survey) та Міжнародної асоціації науки про рослинність (International Association for Vegetation Science).

З часів створення Національного природного парку «Верховинський» у проєкті організації запланована інвентаризація лишайників та ліхенофільних грибів, як одна з найчисленіших та найневивченіших груп.

Актуальність дослідження полягає в тому що лишайники є індикаторами екологічної цілісності лісових ценозів. Завдяки чому можна виокремити найрепрезентативніші ділянки старовікових лісів і зосередити природоохоронні зусилля для їх охорони. Також, забезпечити організацію моніторингу за раритетною складовою парку, зокрема за видами, що включені до Червоної книги  України.

В результаті плідної роботи були окреслені перспективи майбутніх флористичних наукових досліджень, зокрема дослідження лишайників та ліхенофільних грибів, дослідження біотопів НПП «Верховинський», та флори загалом.

Хочемо висловити щиру вдячність за тісну співпрацю та підтримку у розвитку природничої науки в регіоні Українських Карпат, а саме Чивчино-Гринявських гір зокрема Національного природного парку «Верховинський». Результати такої співпраці і є фундаментом для аргументування збереження особливо цінних ядер природно-заповідного фонду України.

 

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ