У ЛЬВОВІ ВІДБУЛОСЯ XXXIII ЗАСІДАННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО ОРНІТОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА

Автор: Іван Коляджин

Микола Матвєєв, орнітолог, доцент кафедри біології Кам’янець-Подільського національного університету, кандидат біологічних наук, колишній голова товариства (до 2023 р.) ознайомив учасників із програмою та відкрив засідання Західноукраїнського орнітологічного товариства (ЗУОТ), що паралельно транслювалося і в режимі онлайн.

З доповідями виступили: Вадим Жуленко – «Війна і птахи», Микола Матвєєв – «Попередня інформація про орнітофауну безлісих товтр Кам’янеччини», Віктор Пархоменко – «Птахи урочища Нескучне (м. Тростянець, Сумська область) на основі досліджень 2006-2008 рр.», Михайло Франчук – «Моніторинг підорлика великого в Рівненському природному заповіднику», Оксана Станкевич-Волосянчук – «Кормова поведінка дятла білоспинного», Михайло Химин – «Водно-болотні угіддя заплави річки Прип’ять та Стохід», Олена Ярис – «Дослідження птахів штучних гніздівель на території північного сходу України».

Загалом, в засіданні взяло участь 54 учасника (25 – очно та 29 онлайн). Від НПП «Верховинський» в обговоренні взяв участь провідний науковий співробітник, член Західноукраїнського орнітологічного товариства Іван Коляджин.

Андрій Бокотей, діючий голова товариства (з 2023 року), старший науковий співробітник, завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України, кандидат біологічних наук, окреслив основні шляхи діяльності організації, де основну увагу звернув на проведення  орнітологічних досліджень рідкісних видів птахів в майбутньому, подальшої діяльності бібліотеки та випуск періодичного журналу товариства.

По матеріалах засідання буде видано черговий випуск журналу ЗУОТ «Troglodytes».

Напрацьовані рекомендації, під час засідання орнітологів, по можливості будуть впроваджуватися у подальшій науково-практичній діяльності Національного природного парку «Верховинський».

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ