В КАРПАТСЬКОМУ БІОСФЕРНОМУ ЗАПОВІДНИКУ ВІДБУВСЯ МІЖНАРОДНИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ ПРИСВЯЧЕНИЙ КАРПАТСЬКІЙ КОНВЕНЦІЇ

В місті Рахів Закарпатської області 3 жовтня 2024 року відбувся важливий Міжнародний круглий стіл на тему: «Еколого-правові, науково-освітні та транскордонні аспекти впровадження Карпатської конвенції та Протоколів до неї». Захід був організований Карпатським біосферним заповідником у співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, іншими науковими і державними установами. Круглий стіл пройшов у змішаному форматі, що дозволило долучитися учасникам як фізично, так і онлайн через платформу Zoom. Це дало можливість охопити широку аудиторію та залучити зарубіжних експертів до обговорення важливих екологічних та правових питань. Круглий стіл вів Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника.

Учасниками конференції були представники різних державних установ, наукових інститутів та освітніх закладів України та Європи. Зокрема, серед учасників були представники Австрії, Словаччини, Польщі та Румунії, що підкреслює значення транскордонної співпраці для впровадження Карпатської конвенції.

Основними темами доповідей були: роль Карпатської конвенції у поглибленні євроінтеграційних процесів України, виклики війни для збереження природних екосистем Карпат, питання сталого розвитку лісового сектору та охорони біорізноманіття в регіоні. Доповідачі обговорили правові аспекти впровадження конвенції та важливість співпраці на міжнародному рівні для збереження природної та культурної спадщини Карпатського регіону.

Окрема увага була приділена проблемам, з якими стикаються країни – учасниці Карпатської конвенції у зв’язку з військовими діями на території України, а також перспективам подальшої інтеграції в європейський правовий простір.

Захід завершився панельними дискусіями, де учасники обговорили конкретні аспекти впровадження Карпатської конвенції на національному рівні, зокрема на прикладі національних природних парків Карпатського регіону, зокрема збереження природної та культурної спадщини і сприяння сталому розвитку через біосферні резервати.

Круглий стіл став важливою платформою для обміну досвідом та обговорення ключових питань впровадження Карпатської конвенції, що сприяє подальшій інтеграції екологічних та правових аспектів у сталий розвиток Карпатського регіону.

Від НПП «Верховинський» у заході взяли участь: Людмила Мацап’як «Созологічна оцінка рослинного покриву території Національного природного парку «Верховинський», Іван Зеленчук «Основи гірського аграрного господарства Гуцульського регіону Українських Карпат» та Віталія Мегедин.

Матеріали круглого столу будуть опубліковані у Збірнику статей та будуть використовуватися в науково-практичній діяльності працівниками природоохоронних установ Українських Карпат.

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ