В УЖГОРОДІ ВІДБУВСЯ СЕМІНАР «МЕРТВА ДЕРЕВИНА – ЖИВІ ЛІСИ»

Відкриття семінару

В рамках проекту «Поводження з мертвою деревиною для стійких лісів у румунсько-українському прикордонному регіоні» (RESFOR) в Ужгороді відбувся науково-практичний семінар. Проект впроваджується WWF-Румунія у партнерстві з Сучавським університетом, ГО «Екосфера» та Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва (УкрНДІгірліс).

Роман Волосянчук, кандидат біологічних наук, експерт ГО «Екосфера» презентував учасникам семінару GAP-аналіз управління мертвою деревиною та розроблені рекомендації з удосконалення відповідних практик. (GAP-аналіз – це метод аналізу первинної інформації, що вивчає стратегічне розходження між бажаним і реальним). Зокрема, в експлуатаційних лісах державних лісогосподарських підприємств пропонують залишати після рубки стоячу та лежачу мертву деревину в обсязі 5% від загального запасу деревостану для підтримання біорізноманіття. Вперше для транскордонного регіону України та Румунії представлено концепцію «островів старіння» у лісах.

Під час семінару

Іванна Василишин, молодший науковий співробітник лабораторії лісознавства та лісівництва УкрНДІгірліс представила результати наукових досліджень в рамках проекту RESFOR.

Катерина Станкевич-Коваль виконавчий директор ГО «Екосфера», експерт з питань еко-освіти та Оксана Станкевич-Волосянчук експертка-екологиня ГО «Екосфера», кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології Ужгородського Національного університету, представили доповідь, що супроводжувалася мультимедійними слайдами на тему: «Мертва деревина в освітніх програмах», запроваджену в Ужгородському Національному університеті для студентів біологічного факультету.

Катерина Станкевич-Коваль – виконавчий директор ГО «Екосфера» підводить підсумки семінару перед учасниками та журналістами

Період розкладу відмерлих дерев, залежно від клімату і виду дерева, може сягати десятки років. За цей час відбуваються різні процеси, проходять життєві цикли багатьох організмів, передусім мікроорганізмів, грибів і безхребетних тварин. Належне управління мертвою деревиною вносить важливий внесок у стале управління лісами й, безумовно, сприяє пом’якшенню деяких наслідків зміни клімату. Збереження мертвої деревини це – відносно нова концепція в лісовому господарстві Румунії та України.

В обговоренні семінару взяли участь члени міжнародної мережі експертів та інші зацікавлені сторони, переважно спеціалісти, науковці та екологи: Ужгородського Національного університету, Українського інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака, екоінспекцій, заповідників, національних природних парків, лісогосподарських підприємств Карпатського регіону.

Від Національного природного парку «Верховинський» в обговоренні взяв участь природоохоронник Іван Коляджин та коротко доповів для спеціалістів, а також для журналістів регіонального телеканалу Tv21 Унгвар, про важливість мертвої деревини для збереження біорізноманіття на території НПП «Верховинський».

Журналісти телевізійного каналу Tv21 Унгвар зняли сюжет про семінар. Переглянути відеоролик в інтернеті можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=Hvr2Gn5oV3w

Проведення наукових досліджень допоможе популяризувати серед громадськості тему збереження мертвої деревини у лісах, важливої її ролі у природному відновленні та збереженні біорізноманіття, а також зберегти здорові лісові екосистеми та усю повноту екосистемних послуг, яку вони надають.

Знання здобуті на семінарі будуть використані у подальшій науково-практичній діяльності НПП «Верховинський».

Іван Коляджин

Природоохоронник Чивчинського ПНДВ НПП «Верховинський»

Аспірант Національного лісотехнічного університету України

Новини

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 4. «ПІЗНАЄМО ГУЦУЛІВ».

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ

Засідання Науково-технічної Ради Національного природного парку «Верховинський»

22 жовтня 2025 року відбулось позачергове засідання Науково-технічної ради (НТР) НПП «Верховинський». Засідання проходило під головуванням директора НПП «Верховинський» Михайла Нечая у змішаному форматі, учасники НТР мали змогу долучитись до засідання за допомогою платформи Zoom. На засіданні розглянули питання: – про погодження нової редакції Проекту організації території НПП «Верховинський», охорони, відтворення та рекреаційного використання його […]

  • Новини установи
  • Науково-дослідний відділ
  • Охорона природи

25 Зліт творчої учнівської молоді Гуцульщини, який відбувся в селі Лазещина, Рахівського р-ну, Закарпатської обл.

В Гуцульському регіоні України, протягом останніх 25 років, проводяться регіональні Зльоти творчої учнівської молоді Гуцульщини. Організатором даних зльотів виступають керівники освіти місцевих територіальних громад Гуцульщини та ГО «Гуцульська освітянська рада», яку очолює досвідчений український педагог і організатор освіти із Вижниччини, Дмитро Никифоряк. Цієї осені, 17 жовтня 2025 року, в селі Лазещина, Рахівського р-ну, Закарпатської обл., […]

  • Науково-дослідний відділ
  • Новини установи