Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір. Частина IV. Ганна Франко-Ключко про мандрівки Івана Франка теренами Карпатських гір. «Останній поцілунок»

Автор: І. Зеленчук Я. Зеленчук

Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір.

«Івана Франка вважають не тільки видатним письменником, політиком та науковцем, а й батьком-засновником українського туризму. Він сам був завзятим мандрівником, прихильником «зеленого», гірського туризму, учасником і організатором цілої низки групових мандрівок та етнографічних і краєзнавчих експедицій в Галичині. Географія його подорожей охоплює не лише Львів, Галичину і Карпатський регіон, а й чимало населених пунктів і туристичних атракцій України та Європи загалом».  Богдан Тихолоз.

Частина IV. Ганна Франко-Ключко про мандрівки Івана Франка теренами Карпатських гір. «Останній поцілунок».

На літні ферії наш тато Іван Франко, вибирав Карпатські гори, а саме: Коломию, Косів, Криворівню і Буркут. Тато в Косові знаходив багато цікавого для своїх літературних студій. Друга місцевість, куди ми виїздили літом, це було село Криворівня на Гуцульщині, що знаходиться дальше за Косовом. З Криворівні ми робили цілою родиною далекі походи до високогірних гуцульських хат Жаб’євщини.

Одного разу ми пішли відвідати 120-літню стареньку гуцулку в Криворівні. Вона була вдвоє згорблена, але зате метка і балакуча. Довгожителька була щаслива і радісна, як тато наговорив їй багато компліментів, дивувався її здоров’ям і живучості. Добра старенька провела нас далеко від хати, дякуючи нам за відвідини: «ви були такі добрі та чємні, шо ни лінувалиси мене відвідати».

Ми ходили до величезних кам’яних скель – Довбушевих Церков на Синицях, де колись Олекса Довбуш – ватажок гуцульських опришків, герой багатьох оповідань і пісень, заховав свої золоті скарби. Вкінці, коли ми прийшли до тих кам’яних скель  і печер, були змучені і голодні. Але привітні гуцульські вівчарі запросили нас до своєї полонинської стаї. Вони пригостили нас кукурудзяною кулешею із гуслінкою та смачним овечим сиром (будзом). Після вечері ми полягали спати, а тато ще довго сидів із тими вівчарями, слухаючи їх цікаві полонинські повістування.

Повернувшись із Криворівні, тато привіз багато записаного етнографічного матеріалу про Гуцульщину, багато нових планів. Після літніх вакацій в Карпатах, він із відновленою енергією знову брався до творчої літературної та наукової праці у Львові.

Ярослав Зеленчук, заступник директора з наукової роботи Національного природного парку «Верховинський».

Іван Зеленчук, старший науковий співробітник Національного природного парку «Верховинський».

 

Новини

🏞 Гора Палениця – одна з перлин Національного природного парку «Верховинський»

Гора Палениця – одна з перлин Національного природного парку «Верховинський» Серед диких і малолюдних Чивчинських гір, височіє гора Палениця (1 749 м) – одне з найбільш вражаючих природних місць на території НПП «Верховинський». Палениця – це не просто гора. Вона є найбільшим плоскогір’ям Українських Карпат, що простягається на кілька кілометрів. Тут немає різких схилів – […]

  • Без категорії

Сьогодні, 28 липня, Україна вшановує День пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні

Сьогодні, 28 липня, Україна вшановує День пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, віддавши свої життя за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Працівники Національного природного парку «Верховинський» вшанували хвилиною мовчання пам’ять героїв: на адміністративному приміщенні парку, приспущено Державний Прапор України. Ми […]

  • Новини установи

Справжня дружба — як природа: яскрава, жива і без фільтрів 🌈

Ох, що це був за день! Руки в фарбі, обличчя в усмішках, одяг — ну, трішки в плямах… Але зате на згадку лишили своє екодружнє мистецтво Бо справжня дружба — як природа: яскрава, жива і без фільтрів Разом не тільки веселіше, а й зеленіше Кожна долонька — це не просто пляма кольору, це: наші спільні […]

  • Екоосвіта