З 1 вересня до 31 грудня 2023 року в Івано-Франківській області розпочалися посилені заходи з охорони форелі струмкової

Автор: Н. Кочерган

У струмкової форелі розпочався осінньо-зимовий період нересту в межах Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей, повідомляє Державне агенство меліорації та рибного господарства України. Водночас на Івано-Франківщині у місцях нересту форелі також повністю заборонено вилов водних біоресурсів.

Відповідно до цього повідомлення та території національного природного парку «Верховинський» впроваджуються посилені заходи щодо охорони форелі струмкової.

Основна мета – забезпечити охорону і збереження середовища існування у належному стані, а також шляхів міграції та місць природного відтворення аборигенного виду лососевих – струмкової форелі.

У цей період на окремих ділянках річок та їх притоках заборонено:

 

  • проводити будівельні, днопоглиблювальні, вибухові та бурові роботи;
  • видобуток гравію та піщано-гравійної суміші;
  • заготівлю лісу;
  • миття автотранспорту тощо.

З метою недопущення порушень  незаконного вилову форелі струмкової установою розроблені додаткові заходи по проведенню  рейдових перевірок,  спільних з правоохоронними органами, по території Парку під час зазначеного періоду по виявленню порушників.

У разі виявлення незаконного вилову риб  працівники служби державної охорони будуть здійснювати відповідні заходи реагування щодо оформлення матеріалів про даному порушенню. Нагадуємо, що  в травні 2022 року набула чинності постанова Уряду, якою, зокрема, збільшено (майже у три рази) розмір такс за незаконний вилов риби у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Зокрема, порушнику доведеться сплатити за одну виловлену рибу форелі струмкової, незалежно від розміру та ваги 1662 гривні

Тому закликаємо  не бути байдужими до рибних запасів та дотримуватись встановлених правил рибальства.

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ