Жива вода!

Лише 2,5% води — прісні і більшість з них міститься у льодовиках або глибоко під землею. Менше — у річках, озерах та болотах, від яких залежить життя значної кількості видів. І, звичайно, задоволення потреб понад 7 мільярдів людей нашої планети.

Хоча значимість прісноводних екосистем є очевидною, вони опинилися під загрозою у всьому світі. У першу чергу — через порушення їх звичного стану, скорочення площі природних територій, промислове та побутове забруднення, зміну клімату, тощо. Ще однією із проблем природного стану річок є встановлення на них гідротехнічних споруд. На території НПП «Верховинський» мали місце кляузи-гаті, які у минулому використовувалися для сплаву деревини вниз по течії. Наразі кляузи виконують функцію лише як штучна перешкода на руслі річки, через що, як мінімум, місцева аборигенна іхтіофауна не має можливості мігрувати вище по течії, чи то для нересту, чи для розширення свого ареалу існування, не говорячи вже про інші негативні наслідки такі як замулення та інші.

WWF-Україна https://wwf.ua/our-work/freshwater/ долучився до актуалізації теми на рівні держави та впровадження “живих” проєктів як прикладів такої роботи. Робота в цьому напрямі передбачає дослідження та збереження природного стану цінних заплав річок та демонтаж застарілих гідроспоруд.

Оскільки річки виконують роль “кровоносної системи природи”, перешкоди на них впливають на навколишні екосистеми. Відновлення вільної течії — своєрідний перезапуск життя, саме тому НПП «Верховинський» взяв участь у цій ініціативі щодо відновлення проточності гірських потоків, де є така необхідність.

У Європейському Союзі “звільнення” річок (dam removal) — один з природоохоронних пріоритетів. Згідно з Європейською Стратегією з біорізноманіття до 2030 року країни ЄС планують відновити вільну течію 25 тисяч кілометрів річок, щоб гарантувати нормальне водозабезпечення навколишніх регіонів.