Жива вода!

Автор: А. Зітенюк

Лише 2,5% води — прісні і більшість з них міститься у льодовиках або глибоко під землею. Менше — у річках, озерах та болотах, від яких залежить життя значної кількості видів. І, звичайно, задоволення потреб понад 7 мільярдів людей нашої планети.
Хоча значимість прісноводних екосистем є очевидною, вони опинилися під загрозою у всьому світі. У першу чергу — через порушення їх звичного стану, скорочення площі природних територій, промислове та побутове забруднення, зміну клімату, тощо. Ще однією із проблем природного стану річок є встановлення на них гідротехнічних споруд. На території НПП «Верховинський» мали місце кляузи-гаті, які у минулому використовувалися для сплаву деревини вниз по течії. Наразі кляузи виконують функцію лише як штучна перешкода на руслі річки, через що, як мінімум, місцева аборигенна іхтіофауна не має можливості мігрувати вище по течії, чи то для нересту, чи для розширення свого ареалу існування, не говорячи вже про інші негативні наслідки такі як замулення та інші.
WWF-Україна https://wwf.ua/our-work/freshwater/ долучився до актуалізації теми на рівні держави та впровадження “живих” проєктів як прикладів такої роботи. Робота в цьому напрямі передбачає дослідження та збереження природного стану цінних заплав річок та демонтаж застарілих гідроспоруд.
Оскільки річки виконують роль “кровоносної системи природи”, перешкоди на них впливають на навколишні екосистеми. Відновлення вільної течії — своєрідний перезапуск життя, саме тому НПП «Верховинський» взяв участь у цій ініціативі щодо відновлення проточності гірських потоків, де є така необхідність.
У Європейському Союзі “звільнення” річок (dam removal) — один з природоохоронних пріоритетів. Згідно з Європейською Стратегією з біорізноманіття до 2030 року країни ЄС планують відновити вільну течію 25 тисяч кілометрів річок, щоб гарантувати нормальне водозабезпечення навколишніх регіонів.
Деякі факти:
2/3: Дві третини населення відчуває дефіцит прісної води щонайменше 1 місяць у рік
ПОЛОВИНА: До 2030 року майже половина населення планети зіткнеться з гострим дефіцитом питної води, якщо не буде вжито негайних заходів
ЛИШЕ 120 РОКІВ: З 1900 року ми зруйнували 2/3 водно-болотних екосистем планети
3/4: На понад як 3/4 скоротилась чисельнісить прісноводних видів з 1970 року
КОЖЕН ТРЕТІЙ: 1 з 3 прісноводних видів перебуває під загрозою зникнення.

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ