Із історії Гуцульщини відомо, що Ст. Вінценз, народився, виростав і першу половину свого життя провів у гірських селах Жаб’євщини, яка здавна була історико-етнографічним центром Гуцульщини. Він безпосередньо вивчив багату природу і самобутню культуру цього Карпатського гірського краю України.
Під час Другої світової війни, настав дуже важкий період в житті і творчості Ст. Вінценза та його сім’ї. Тільки завдяки допомозі корінного жителя Бистреця, досвідченого мисливця Петра Білоголового (Маркового), доктор Ст. Вінценз, із дружиною Іриною, сином Анджеєм і дочкою Барбарою, та їхніми друзями перебралися в Угорщину. Таким чином, другу половину життя і творчої діяльності, сім’я Вінцензів проживала у кількох європейських країнах: Угорщині, Західній Німеччині, Франції (Гренобль) і Швейцарії (Лозанна).
Головний художньо-міфологічний твір Ст. Вінценза, під загальною назвою «На високій полонині», створювався автором на фактичній історично-документальній основі, протягом 40 років життя. Він складається із чотирьох книг: «Правда старовіку» (Варшава, 1938 рік); «Звада» (Лондон, 1970 рік); «Листи з неба» (Лондон, 1974 рік); «Барвінковий вінок» (Лондон, 1979 рік). Загальний об’єм цієї епічної праці містить 2000 стор. Даний твір одержав філософсько-метафоричну назву «Зелена Карпатська Євангелія». Для нас дуже важливо, що в ньому майстерно описано перлини природи і екології Верховинського регіону Українських Карпат та самобутню духовну і етнокультурну спадщину давньої Гуцульщини.
