Частина 3. Гуцульська легенда про священний «Пуп Землі» на плоскогір’ї Палениця.

Автор: Я.Зеленчук І.Зеленчук

Давні гуцули вважали священними широкі гірські плаї, історичні пастуші господарські сліди, що збереглися на великих просторах далекого Білогір’я. Вони збережені настільки, наскільки це дозволило розташування Карпатських гірських хребтів. У котрий бік, із просторого Пленицького плоскогір’я Чивчинських гір, не пішов би пастух чи мандрівник, тими гірськими плаями, то до сталих людських ґражд – «осидків», цього дуже віддаленого і майже безлюдного полонинського терену Жаб’євщини, не дійде раніше, ніж за три-чотири дні.

Легенда твердить, що на Палениці народжуються буйні вітри, народжуються бистрі ріки, але самих рік і вітрів там ще немає. Вона дуже мудро дозволяє чемно гратися тільки власним дітям – маленьким потічкам і вітерцям, народженим в цьому сакральному місці Чивчинських гір.

Унікальну екологічну перлину в Українських Карпатах – простору рівнинну Паленицю, саме її серединну частину, оточену пасмами гірських вершин і полонин, давні гірські мудреці Гуцульщини вважали священною й гордо назвали «Пупом Землі». Він таємно сховався у стародавній прекрасній «Білогорі».

Чому пупок? Чому не голова? Чому ж не другий життєвий полюс – життєдайний орган? Не так вже й важко здогадатися, коли пам’ятаємо, що таке пупок. Пупок – це слід справжнього співжиття, остання видима ланка замкнутого ланцюга матерів, праматерів, родів, прародів. Це дерево, яке випустило перший паросток із лона «Першої матері». Пупок вказує на те, що канал, який живив зачатки тіла, це минуле, яке завершилося назавжди. Бо своє завдання він передав іншим органам. У самому ж пупку нічого більше не відбувається. Він є найскромнішою частиною тіла. Чим більше він заглиблений, тим досконаліше лоно. Але ж пупок є ключом склепіння у часі, що утримав цілу будівлю живої істоти.

Із історії Стародавньої Греції відомо, що в знаменитих Дельфах, зберігся священний камінь, що впав із неба. На нього мудрі елліни дивилися з трепетом і побожно шанували. Небесний камінь було покладено на розкішний мармур, вирізьблений у формі пупка. Центральний еллінський вівтар було названо «Пупом Світу». Він став символічним знаком унікальної події на Землі. Коли древні боги, відділили людство від свого лона, для його самостійного розвитку, то послали йому пам’ятний знак родового зв’язку. Міфічний камінь досі можна побачити у Греції, в місті Дельфи. Сакральний «Пуп Світу» став не тільки священною пам’яткою Стародавньої Греції, але теж і вказівкою, провідником по лабіринту життя, свідчення танців життя, ланцюга життя.

Станіслав Вінценз, в цьому творі пише, що давніх гуцулів Жаб’євщини завжди цікавило, як це так відбувається, що простора полонина Палениця є вузлом особливих і постійних зв’язків, між гірськими пасмами, підземними водами і повітрям, разом з його течіями, вітрами, хмарами? Чи у «Пупі Землі» б’ється земний пульс, один з таких, які спричиняють до того, що в священних місцях, земля більш сильніше притягає життєдайну небесну благодать, ніж в інших?

Цей екологічно благодатний вузол, не тільки виловлює, нагромаджує і зв’язує купи великих хмар, які густо накопичуються над ним, немов ще одна смуга гір. За легендою, він служить священним центром магічного притягання – «Пупом Землі». Інакше кажучи, на Чивчинському гірському масиві,  простора Палениця є своєрідною «Еклогічною Ґраждою» для всіх найдавніших рослин і тварин, які самі себе надійно захищають власним небесним  склепінням.

Фотоілюстрації: Ярослав Зеленчук, Іван Коляджин, Національний природний парк «Верховинський».

Новини

«Життя без пестицидів: здоров’я людей і природи»

Цікавий еко-захід для школярів! Сьогодні відбувся пізнавальний та захопливий захід на тему: «Життя без пестицидів: здоров’я людей і природи», в якому взяли участь учні 3 класу Верхньоясенівського ліцею Захід провели фахівці НПП “Верховинський” Мета заходу: сформувати уявлення про шкоду пестицидів розвинути екологічну свідомість навчити відповідальному ставленню до довкілля Під час заходу діти: переглянули відео про […]

  • Рекреація
  • Екоосвіта

🌲 21 березня – Всесвітній день лісів (World Forestry Day)

21 березня – Всесвітній день лісів (World Forestry Day) Ліси – це не просто природний ресурс, а основа життя на планеті. Їх недарма називають «легенями Землі»: вони поглинають вуглекислий газ, виділяють кисень і забезпечують середовище існування для близько 75% усіх видів рослин, тварин і грибів. Водночас ліси формують культурну спадщину народів, підтримують економіку та забезпечують […]

  • Екоосвіта

🌲 Працівники НПП «Верховинський» взяли участь в онлайн-вебінарі «Як ліс впливає на економічний розвиток громад?»

Працівники НПП «Верховинський» взяли участь в онлайн-вебінарі «Як ліс впливає на економічний розвиток громад?» До Міжнародного дня лісів обговорили важливу роль лісових ресурсів у розвитку територіальних громад та економічній стійкості країни. Серед ключових тем: • Правові бар’єри та потенціал лісів для громад • Лісове господарство у формуванні економічної спроможності громад • Економічний внесок ДП «Ліси […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація