Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. Завершальна частина. Безсмертними слідами геніальної української поетеси Лесі Українки.

  «Я тепер дуже оздоровилась, може навіть радикально. Поважчала я на 2 кілограми, поправилась так, що й простим оком видно. Сі Карпатські гори, то була геніальна ідея чернівецького лікаря Ангауха».     Леся Українка.  Із історії України відомо, що її споконвічні українські землі, в 1900-х роках, були розділені державним кордоном, перебували під владою Російської імперії та Австро-Угорської […]

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. Мандрівка V. Верхи, на гуцульських конях: Буркут – Ватунарка – Пробійна – Гринява; Возом: Гринява – Довгополе – Вижниця; Потягом: Чернівці – Київ.

«Коли хтось так робить, то хтось багато може і буде могти, і не загине. А зірве собі золоту зірку з неба і цвіт папороті з землі. І буде знати те, чого багато-багато людей не знають». Леся Українка. На початку вересня, 1901 року, відпочиваючі Леся Українка і Климент Квітка вирушили із Буркута у зворотну подорож до […]

Всесвітній день рибальства

27 червня щорічно святкується Всесвітній день рибальства. Засноване свято було на з’їзді з регулювання та розвитку промислової риболовлі, який відбувся в Італії у липні 1984. Всесвітній день рибальства – важлива подія, присвячена просуванню практики сталого рибальства, захисту морських екосистем та визнанню життєво важливої ролі рибальства у світовій економіці та суспільстві. Тому, з нагоди цього свята […]

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. Мандрівка ІV. Влітку Леся Українка, протягом 37-ми діб, лікувалася мінеральною водою «Буркут» й «жила природою» благодатних Карпатських гір.

В Буркуті клімат Карпатських гір рівніший, ніж в більшості санаторій Швейцарії. Повітря тут замітно инакше, ніж в долині. Я таке тілько раз в Криму на Ерікліку почувала. Тут повітря якесь прозоре і легке, але не різке. Я тут чогось краще бачу і дальше. Леся Українка. Геніальна українська поетеса Леся Українка у своїх листах художньо описує […]

“Покращення доступності заповідних територій для людей з обмеженими фізичними можливостями”

27 червня 2024 року начальник відділу еколого-освітньої роботи М.Повар та фахівці відділів рекреації і еколого-освітньої роботи М.Прокоп’юк, А. Михайлюк взяли участь в конференції “Покращення доступності заповідних територій для людей з обмеженими фізичними можливостями” в рамках міжнародного проекту “Україна”: Національні парки доступні для людей з обмеженими можливостями”. Проект реалізується НПП “Гуцульщина” у співпраці з Ландшафтним парком […]

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. Мандрівка ІІІ. Вижниця – Яворів – Криворівня – Жаб’є – Ріка Зелена – Буркут.

«Якби тут хтось був, ходив би тут на «Золоті Гори». Комусь тут добре, дуже спокійно, ніхто його не мучить. Йому все було краще по сей бік кордону, ніж по той бік, хоч нібито рідніший край». Леся Українка. В цій визначній третій мандрівці, Леся Українка і Климент Квітка, рухаючись на двокінному фіакрі, цісарською дорогою із Вижниці […]

24 червня 2024 року в адмінприміщенні НПП “Верховинський” відбулося засідання круглого столу за участю представників університету Клуж Напока, органів місцевого самоврядування (Румунія), Vasile Popovici та дирекції Парку щодо перспектив реалізації транкордонних проектів.

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. «Мандрівка ІІ: Чернівці – Вижниця.

«Мене ваблять Ваші незнані, а вже милі Карпатські гори і вся Ваша країна, що здавна мрією моєю стала». Леся Українка. Перебуваючи в Чернівцях, Леся Українка проживала в домі Ольги Кобилянської та її батьків. Відомо, що в Народному домі відбувся святковий вечір, присвячений літературній творчості Лесі Українки. Для нашого дослідження важливим виявилося прийняте рішення Лесі Українки, […]

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. «Мандрівка І: Львів – Чернівці – Кімполунг».

«Український народ реалізував себе в трьох геніях, котрі прийшли буквально один з одним – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка – і здійснили титанічну роботу духу, взаємно доповнюючи себе». Ліна Костенко. Із творчої біографії геніальної поетеси Лесі Українки відомо, що вона ще в юності поставила перед собою дуже високу мрію: здійснити кругосвітню подорож! В рамках […]

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. Вступна частина.

«Пробування Лесі Українки в Буркуті було одним з найщасливіших моментів у її житті й спогад про побут у Буркуті вона до самого кінця ховала в душі, як святощ». Климент Квітка.             Українські Карпатські гори мають велику національну, природно-екологічну та культурно-історичну цінність для всієї незалежної України. Із історії України відомо, що протягом кількох попередніх століть, видатні […]

Науково-дослідна експедиція на території Парку

18-19 червня начальником науково-дослідного відділу Людмилою Мацап’як спільно із експертом-орнітологом від Франкфуртського зоологічного товариства Максимом Височином (кандидат біологічних наук), працівниками Прикордонного природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) та інженером з відтворення природних екосистем СДО здійснено науково-дослідну експедицію на територію Національного природного парку «Верховинський». Маршрут дослідників пролягав територіями Прикордонного та Перкалабського ПНДВ. Під час експедиції обстежено місця зростання […]

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]