Польові дослідження тривають

Автор: Л. Мацап'як

15 липня науковими співробітниками науково-дослідного відділу НПП «Верховинський» проведено чергову експедицію на територію Парку.Маршрут науковців пролягав територією Перкалабського ПОНДВ через урочище Перкалаб – урочище Прелучний – полонина Прелучний – гора Василькова. Проведено моніторинг видового складу рослинного та тваринного світу на фенологічних пунктах та маршруті, на ботанічних та зоологічних постійних пробних площах (ППП). На горі Василькова (1570 м н.р.м.) на місці виходу карбонатних порід, вивчали біотопи, що містять популяції  рідкісних петрофітних угруповань які знаходяться під охороною в Європі та Україні, таких як: чорнянки (нігрітеля) карпатської Nigritella carpatica (Zapaf.) Teppner . – дуже рідкісний реліктовий ендемічний вид, зникаючий, ендемік Східних Карпат. Вона є унікальною для українських Карпат, оскільки відомі тільки декілька місцезнаходжень цього виду на Україні. Аконіт Жакена Aconitum jacquinii Rchb. (A. anthora auct. non L.) – рідкісний ендемічний вид з диз’юнктивним ареалом. Зелениця альпійська (Дифазіаструм альпійський) Diphasiastrum alpinum (L.) Holub – рідкісний високогірний вид, що має диз’юнктивний ареал. Злинка альпійська Erigeron alpinus L. – рідкісний Європейсько-середземноморський високогірний (субальпійський) вид з диз’юнктивним ареалом, на території парку найбільша популяція в Україні, яка містить кілька тисяч особин. Товстянка альпійсьКА Pinguicula alpina L. – рідкісний, реліктовий аркто-альпійський вид, комахоїдна рослина. На фенопункті №1 Перкалабського ПОНДВ зафіксовано цвітіння таких червонокнижних видів як лі́лія лісова́ (Lilium martagon), коручка те́мно-черво́на (Epipactis atrorubens). В межах маршруту зафіксовано цвітіння таких видів як Anthyllis vulneraria subsp. polyphylla, Antennaria dioica (L.). Gaertn., Scabiosa lucida Vill.), Astrantia major L. Campanula glomera, Centaurea kotschyana, Silene nutans, Lotus corniculatus L. та ін. Також, під час проходження маршруту в урочищі Прелучний було відмічено червонокнижних представників тваринного світу, серед них:  тритон карпатський. Як результат проведеної експедиції за допомогою додатку SMART детально записаний та накладений на карту Парку маршрут, з фототочками із геолокацією, зроблено картування видів.

 

Новини

Частина VІ. Завдання збереження визначних пам’яток історії і культури та меморіальних місць селища Верховина.

На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були кілька визначних пам’яток історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Чорногірський Дворок у Жаб’ю, Рільнича школа у Жаб’ю, Хата-ґражда Петра Юрука (Буліґи), Гуцульський музей у Жаб’ю-Їльцях, Асторномічна обсерваторія на горі Піп Іван та кілька інших споруд. Але, на жаль, історично склалося […]

  • Науково-дослідний відділ

📍День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада.

День улюбленців став особливим і для четвертокласників Білоберізького ліцею, які із задоволенням долучилися до його відзначення, який щороку святкують 30 листопада. На світлинах — щирі оченята дітей, у яких відбивається любов до своїх маленьких друзів. Ці пухнастики, хвостаті — не просто тварини, а частинка їхнього світу, про яких вони турботливо дбають щодня. Дивлячись на такі […]

  • Екоосвіта

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини.

Частина V. Селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. «Верховина – Почесна народна столиця Гуцульщини». Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського р-ну полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та гірському господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовно-культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи українців, що живуть і працюють в Гуцульському регіоні […]

  • Науково-дослідний відділ