Правила безпеки під час зимового походу.

Автор: М. Бушватюк

Незалежно від досвіду перебування в горах, кожен може заблукати. Особливо небезпечно це взимку, коли є великий ризик замерзнути, потрапити в лавину, або травмуватися. Більшість подібних випадків трапляється за несприятливої погоди, коли в туриста обмежена видимість. Конкретні дії залежать від погодних умов, ступеню небезпеки місцевості та поточного часу доби. Однак національний природний парк «Верховинський» має для вас декілька практичних порад, які можуть допомогти у скрутній ситуації.

Підготовка перед походом до засніжених гір.

До початку походу ознайомтеся з очікуваним прогнозом погоди, рівнем лавинної небезпеки у регіоні та попередженнями ДСНС щодо безпечності перебування в горах.

Вирушаючи в зимовий похід ознайомтеся не лише з вашим маршрутом, а й з місцевістю навколо та підшукайте об’єкти, що можуть бути використані вами як орієнтир.

У подорож обов’язково беріть з собою карту, а в наш технологічний вік варто встановити програму GPS навігації та визначення GPS координат.

Під час вашого руху періодично звіряйте ваше поточне положення із картою та зауважуйте розташування чітких орієнтирів по відношенню до вас.

Окремо потурбуйтеся про те, щоб записати контакти рятувальної служби перед початком вашої мандрівки, та розкажіть людині, якій ви довіряєте, нитку вашого маршруту та орієнтовні місця ночівлі.

Також рекомендуємо мати при собі комплект запасного сухого одягу, воду, ліхтарик, сірники чи запальничку й зберігати їх у водонепроникному пакеті.

Коли ви виявили, що заблукали

Потрібно зупинитися та подолати напади паніки, якщо такі мають місце. Ви маєте зберігати спокій, щоб чітко мислити.

У подальшому варто роззирнутися й перевірити навколишню місцевість на наявність знайомих вам орієнтирів.

Погляньте на свій мобільний телефон. При наявності мобільного зв’язку ви можете встановити ваші точні координати, повідомити їх рятувальній службі й чекати допомоги на місці знаходження, розвівши вогонь. Коли покриття в даній місцевості немає, то потрібно рухатися далі.

Якщо ви роззирнулися й бачите свої сліди, то по ним можна спробувати повернутися до останнього відомого вам орієнтиру.

Якщо ви зауважили на карті в якому напрямку від вашого поточного місцезнаходження знаходиться село, то потрібно рухатися до нього.

Коли ж інцидент стався у незнайомій вам місцевості, то спробуйте прислухатися. Можливо ви зможете знайти річку чи потічок. Рухаючись за течією річки ви вийдете до людей.

У випадку, коли вас застала темрява, пріоритетом має стати розведення вогню, щоб зігрітися, а свій рух потрібно продовжити вранці. Добре, коли ви можете заховатись в колибі чи маєте намет зі спальником. Але якщо ви лишились без прихистку, то ні в якому разі не можна засинати на снігу.

Декілька корисних спостережень

Коли опускається сонце, температура в зимових горах різко знижується, тому людина починає відчутно мерзнути.

Перебуваючи в русі, ваше тіло виробляє достатньо тепла, щоб майже не відчувати холоду. Під час відпочинку тепло розсіюється й дуже легко змерзнути.

Чим вище висота вашого перебування, тим холодніше й вітрянніше. У зимовому лісі завжди затишніше, але кількість снігу там може бути значно більше ніж на гірському хребті.

Вірний спосіб вийти до цивілізації – рухатися вниз вздовж річки.

Уникайте походів зимовими горами на самоті, не вирушайте до невідомої вам місцевості, пам’ятайте, що правила пересування зимовими горами значно відрізняються від літніх, тому варто уникати подорожей, якщо у вас недостатньо досвіду для цього.

А як готуєтеся Ви до зимових походів?

Новини

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Частина 3. «В ГУЦУЛЬСЬКІЙ ХАТІ»

Дослідницькі мандрівки швейцарського письменника Ганса Цбіндена, влітку 1932 року, високогірними теренами Гуцульського регіону Українських Карпат. Із історії Гуцульщини відомо, що видатний швейцарський письменник і мандрівник Ганс Цбінден (1893-1971), влітку 1932 року, подорожував теренами Українських Карпат. Він проводив експедиційні дослідження пам’яток природи найвищих гір і полонин Чорногірського гірського масиву та традиційну культурну і мистецьку спадщину Гуцульщини. […]

  • Науково-дослідний відділ

🌍Міжнародна конференція в Румунії!

Міжнародна конференція в Румунії! У період з 9 по 12 жовтня 2025 року начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Верховинський» Людмила Мацап’як взяла участь у міжнародній конференціїі «Захист та охорона довкілля в контексті поточних кліматичних змін та геополітичних викликів (EUnviRO2025)», який відбувся в місті Ватра Дорней, повіт Сучава (Румунія). Захід зібрав понад 60 доповідей у […]

  • Науково-дослідний відділ

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини.🦅

У рамках відзначення Всесвітнього дня мігруючих птахів (World Migratory Bird Day, WMBD) та популяризації місії й досягнень AEWA (Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів), в Еколого-освітньому візит-центрі НПП «Верховинський» відбувся незабутній екоосвітній захід для юних природолюбів Верховинщини. І хоча ми не крокували лісовими стежками, — ліс сам прийшов до нас: кольоровими крилами, дзвінкими голосами […]

  • Екоосвіта