Визначні природознавчі мандрівки Івана Франка гуцульськими теренами Верховинського регіону Українських Карпатських гір.
«Івана Франка вважають не тільки видатним письменником, політиком та науковцем, а й батьком-засновником українського туризму. Він сам був завзятим мандрівником, прихильником «зеленого», гірського туризму, учасником і організатором цілої низки групових мандрівок та етнографічних і краєзнавчих експедицій в Галичині. Географія його подорожей охоплює не лише Львів, Галичину і Карпатський регіон, а й чимало населених пунктів і туристичних атракцій України та Європи загалом». Богдан Тихолоз.
Частина ІІІ. Тарас Франко про мандрівки Івана Франка теренами Карпатських гір. «Про батька».
Справжнім літнім відпочинком, для перевантаженого творчою працею нашого батька, були щорічні вакації-канікули. Найбільш охоче наш батько виїздив до рідних Нагуєвичів, а згодом – до гуцульської Криворівні, що над річкою Черемошем. Інколи Іван Франко ходив у далекі походи. Ходили ми великим гуртом на, розписану сакральними символами і знаками, кам’яну скелю, що на горі Писаний Камінь, поблизу Ясенова Горішнього. Був він також на знаменитій горі Піп Іван, яка з південного боку завершує гірський хребет Чорногори в Українських Карпатах. Батько піднімався на вершину гори Піп Іван швидко, захоплювався красою навколишніх високих гір та могутністю великого гірського озера Шибене. Милувався кристально чистою водою в Чорногірському озері Марічайка, що розміщене під самим верхом гори Шурин (Ґропа). Розповідають, що наш батько, будучи в Буркуті, робив із своїми друзями одноденні походи на навколишні Гринявські та високі Чивчинські гори.
Перебуваючи в Українських Карпатах, батько записував із уст народу мудрі гуцульські народні прислів’я, приповідки й перекази. До цієї роботи він заохочував і нас, дітей. Нам, дітям, добре запам’яталося наше перебування на Гуцульщині. Більшість етнографічних записів були узяті під час життя в Карпатських горах. Дуже давні гуцульські легенди батько записав від відомої пані Зеновії Бурачинської, дружини отця Йосипа Андрійовича Бурачинського в Криворівні та використав їх у своїх прозових і віршованих творах.
До збережених давніх гуцульських народних вірувань і забобонів Іван Франко відносився вибачливо, не пробував переконувати простих людей, що вони помиляються. Його захоплювало духовне багатство традиційних народних звичаїв і обрядів Гуцульщини. Любов до рідного українського народу, до людей господарської праці він прищеплював і нам, своїм дітям.
Ярослав Зеленчук, заступник директора з наукової роботи Національного природного парку «Верховинський».
Іван Зеленчук, старший науковий співробітник Національного природного парку «Верховинський».
