Новини

  Всі
Очистити фільтр
img

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. «Мандрівка ІІ: Чернівці – Вижниця.

«Мене ваблять Ваші незнані, а вже милі Карпатські гори і вся Ваша країна, що здавна мрією моєю стала». Леся Українка. Перебуваючи в Чернівцях, Леся Українка проживала в домі Ольги Кобилянської та її батьків. Відомо, що в Народному домі відбувся святковий вечір, присвячений літературній творчості Лесі Українки. Для нашого дослідження важливим виявилося прийняте рішення Лесі Українки, […]

  • Науково-дослідний відділ
img

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. «Мандрівка І: Львів – Чернівці – Кімполунг».

«Український народ реалізував себе в трьох геніях, котрі прийшли буквально один з одним – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка – і здійснили титанічну роботу духу, взаємно доповнюючи себе». Ліна Костенко. Із творчої біографії геніальної поетеси Лесі Українки відомо, що вона ще в юності поставила перед собою дуже високу мрію: здійснити кругосвітню подорож! В рамках […]

  • Науково-дослідний відділ
img

Географія визначних гірських мандрівок Лесі Українки теренами Карпатських гір, весною і літом 1901 року. Вступна частина.

«Пробування Лесі Українки в Буркуті було одним з найщасливіших моментів у її житті й спогад про побут у Буркуті вона до самого кінця ховала в душі, як святощ». Климент Квітка.             Українські Карпатські гори мають велику національну, природно-екологічну та культурно-історичну цінність для всієї незалежної України. Із історії України відомо, що протягом кількох попередніх століть, видатні […]

  • Науково-дослідний відділ
img

Науково-дослідна експедиція на території Парку

18-19 червня начальником науково-дослідного відділу Людмилою Мацап’як спільно із експертом-орнітологом від Франкфуртського зоологічного товариства Максимом Височином (кандидат біологічних наук), працівниками Прикордонного природоохоронного науково-дослідного відділення (ПНДВ) та інженером з відтворення природних екосистем СДО здійснено науково-дослідну експедицію на територію Національного природного парку «Верховинський». Маршрут дослідників пролягав територіями Прикордонного та Перкалабського ПНДВ. Під час експедиції обстежено місця зростання […]

  • Науково-дослідний відділ
img

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина VІІ. Задача спільної пошукової роботи із науково-дослідного визначення «Семи див селища Верховина». На завершення статті ми пропонуємо всім верховинцям, спільними зусиллями, виконати актуальну науково-дослідну роботу, тобто зробити своєрідну гуцульську інтелектуальну толоку. Творча ідея пропонованої науково-дослідної задачі полягає в тому, аби добре […]

  • Науково-дослідний відділ
img

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина VІ. Актуальні проблеми збережених та втрачених визначних пам’яток й меморіальних місць селища Верховина. На завершення додамо, що до Другої світової війни, на території Жаб’євщини були справді визначні пам’ятки історії і культури Гуцульщини: Жаб’євська церква Успіння Пресвятої Богородиці, Гуцульський театр у […]

  • Науково-дослідний відділ
img

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина. Частина V. Карпато-гуцульське селище Верховина, як давній історико-етнографічний центр Гуцульщини. Друга специфічна етнокультурна особливість Верховинського району полягає в тому, що на Верховинщині добре збереглася, у повсякденному житті, побуті та господарстві місцевого населення, самобутня матеріальна і духовна культурна спадщина гуцулів, як етнографічної групи […]

  • Науково-дослідний відділ
img

Всесвітній день боротьби з опустеленням і посухою

Кожного разу коли ми, екоосвітяни Парку, проводимо заходи із дітьми – це завжди позитивні емоції та творчий креатив, а ще таланти, старання і велика любов до природи. Сьогоднішній захід не став виключенням, а навіть навпаки, приємно вразив нас політом ідей та юних дарувань. Про що ж йде мова? Цікаво правда ж… Отже, Білоберізька сільська територіальна […]

  • Екоосвіта
  • Рекреація
img

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина ІV. Задача дальшого виявлення та наукового дослідження визначних історико-культурних цінностей селища Верховина. Документально відомо, що перша письмова згадка про село Жаб’є, має важливий історичний зміст, де вперше були названі сільські населені пункти «Поляна Жаб’є» і «Поляна Березово», які розташовані на […]

  • Науково-дослідний відділ
img

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина ІІІ. Етнографічна гіпотеза про ймовірне походження автентичної гуцульської назви села Жаб’є, від документально записаної назви предковічного водно-болотного угіддя: «Жєб’я Полєна», або «Полєна Жєб’я».    Дальше ми хочемо пояснити, як ми розуміємо документально записану (письмово зафіковану) назву «Жєб’я Полєна», або «Полєна […]

  • Науково-дослідний відділ
img

Природно-ландшафтна та історико-культурна цінність гірських теренів Верховинського регіону Українських Карпат.

До 600-річчя першої письмової згадки про гуцульське село Жаб’є – сучасне селище Верховина.          Частина ІІ. Феномен високогірності та багатогірності Верховинського р-ну, Івано-Франківської обл., в Українських Карпатах». Перейдемо до розгляду основних аргументів, які обґрунтовують актуальність розробки даного науково-практичного проекту. При науковій розробці творчої ідеї й концепції цього проекту, в першу чергу було звернуто основну увагу […]

  • Науково-дослідний відділ
img

Працівниками відділів рекреації та еколого-освітньої роботи вчергове здійснено прибирання рекреаційного місця Млинський в с. Верхній Ясенів, адже природа – наше багатство, зберегти це багатство для наступних поколінь – наше завдання і обов’язок.

  • Екоосвіта
  • Рекреація